Ультиматум Орбана — Угорщина вимагає визнати все Закарпаття "традиційно угорським"

Угорщина знову перетнула червоні лінії у шантажі України на шляху до Європейського Союзу. Цього разу прем’єр-міністр Віктор Орбан висунув 11 вимог для України.

Про ультиматум угорського лідера та резонансні вимоги пише "Європейська правда" у четвер, 27 червня. 

11 вимог Орбана

Спершу Угорщина гальмувала рух України до ЄС, а потім — використала її як привід для шантажу, пише "ЄП".

Угорський прем'єр Віктор Орбан погодився підтримати початок вступних переговорів лише у разі, якщо Україна публічно зобов’яжеться виконати 11 вимог Будапешта щодо прав угорської меншини на Закарпатті.

Щоб виконати угорський ультиматум, в Люксембургу на офіційному відкритті переговорів щодо вступу України в ЄС, віцепрем’єрка та очільниця української команди на переговорах Ольга Стефанішина була змушена виголосити таку заяву:

"Ми щиро віддані наміру вирішити та на цій основі повністю втілити 11 проблемних питань, порушених угорською стороною, для посилення захисту прав національних меншин. І ми будемо продовжувати двосторонні консультації з Угорщиною в цьому напрямку".

Загалом ультиматум Орбана налічує 11 пунктів, найбільш резонансні:

▪️Визнання шкіл навіть з одним(!) угорським класом – угорськими;

▪️Скасування норми про те, який відсоток угорців повинен жити на певній території для визнання її угорською;

▪️Внесення змін до виборчого законодавства, щоб забезпечити представництво угорців у Верховній Раді;

▪️Не вимагати у таких державних діячів знати державну мову, дозволяючи їм використовувати угорську.

Як з’явився список вимог Будапешту

Україна отримала цей список ще у січні від глави угорського МЗС Петера Сійярто. Відтоді вже п'ять місяців тривають переговори щодо нього, але весь цей час угорська сторона виступає проти оприлюднення повного списку.

Нібито якщо за виконання цих пунктів, Орбан обіцяє не "ставити палки в колеса" на шляху України до ЄС.

Список з 11 пунктів угорський міністр Петер Сійярто передав Дмитру Кулебі та Андрію Єрмаку ще у січні 2024 року на зустрічі в Ужгороді. Тоді сам Сійярто назвав його списком "прохань" Угорщини, і формально це відповідало його змісту – у міжнародній політиці не прийнято "вимагати" у суверенної держави якихось дій.

Утім, позиція Будапешта від початку полягала у тому, що Київ має їх виконати. Тому навіть в офіційному листуванні звучала назва "список вимог". А узалежнення руху України до ЄС від його втілення додатково закріпило цю характеристику.

По суті, Угорщина вимагає скасувати цілий комплекс законодавчих змін у меншинному законодавстві, які Україна провела після Революції гідності. Ідея Угорщини – відновлення норм, які діяли за Януковича, пишуть журналісти.

Угорські посадовці, включно з Сійярто, відкрито це визнають і стверджують, що відтоді Україна нібито скоротила права меншин, а це заборонено і Конституцією України, і міжнародними нормами.

Найбільш проблемне питання

Найскладнішим стало визначення в Україні місць з особливим рівнем гарантії прав угорців.

Ця норма є в законі й зараз: йдеться про міста і села "зі значною кількістю" представників меншини (від 15%) та з "традиційним" проживанням меншини (від 10% протягом останніх 100 років). У цьому разі за рішенням місцевої ради можна, наприклад, розміщувати дорожні знаки двома мовами.

Будапешту цього виявилося замало.

Там, по-перше, вимагають автоматично визнати "традиційно угорськими" усі населені пункти Закарпаття, навіть ті, в яких угорці історично ніколи не жили. Підстава – те, що загалом у Закарпатській області за переписом 2001 року та попередніх років частка угорців складала понад 10%.

По-друге, у Орбана вимагають скасування норми про 10% в принципі. Тобто якщо хоч скількись жило традиційно — то це "угорська" територія.

Причина категоричності вимог Угорщини

За словами журналістів, у Орбана знають, що рік за роком втрачають Закарпаття. В Ужгороді, Мукачеві й Хусті — символічних для Угорщини містах — ще від радянських часів частка угорців впала нижче 10%. Нині Будапешт побачив шанс використати історичну можливість і шантажем змусити Україну повернути їм "угорськість", якої давно немає в реальності.

Зважаючи на відтік угорців навіть з Берегівського району, Орбан може одного дня стикнутися з наслідками і там — і намагається цьому запобігти.

Утім, Київ хоче покласти цьому край. Компроміс із Будапештом тут знайти наразі не вийшло.

Де Україна погодилася на поступки

Видання наголошує, що Україна у попередніх консультаціях з Будапештом пішла на певні поступки навіть за конфліктними пунктами. Адже частина угорських вимог має реальне підґрунтя.

Наприклад, пункт закону про обов’язкове знання української мови обраними посадовцями.

З Києва ця вимога може видаватися безсумнівною і непорушною, але у деяких селах Берегівського району ситуація може бути іншою. Якщо в селі майже всі мешканці є етнічними угорцями — то там неможливо обрати україномовну сільраду. Тому українська сторона погодилася на винятки з цих правил для депутатів місцевих рад.

Але навіть в облраді Закарпаття або у райраді Мукачівського району виступи обраних депутатів угорською будуть дивними, кажуть журналісти. Дискусія про це ще триває.

Нагадаємо, Угорщина не братиме участь в українській місії НАТО. Свою відмову у Будапешті пояснюють, що участь у ній добровільна, тому Угорщина не потребує спеціальних гарантій. 

Раніше, за підсумками зустрічі Віктора Орбана та генсека НАТО Єнса Столтенберга, Угорщина пообіцяла не блокувати рішення НАТО про допомогу Україні, проте не буде в ньому брати участь.

Також нещодавно глава угорського уряду розкритикував західних лідерів за їхнє бажання "перемогти Росію військовим шляхом" та додав, що їхні головні цілі — гроші та влада.