Спроба державного перевороту в Болівії — військові штурмували президентський палац

Військові в Болівій намагалися захопити владу
Люди махають національним прапором Болівії, кричачи на військову поліцію під час спроби державного перевороту проти уряду. Фото: Reuters

У Болівії 26 червня ввечері озброєні військові штурмували президентський палац у Ла-Пасі. Після спроби державного перевороту генерал Хуан Хосе Зуніга був заарештований.

Про це повідомило агентство Reuters у четвер, 27 червня.

Читайте також:

Військовий напад на президентський палац у Ла-Пасі

Президент Болівії Луїс Арсе різко розкритикував спробу перевороту проти уряду та закликав до міжнародної підтримки. Збройні сили вийшли з президентського палацу в Ла-Пасі після штурму у середу, 26 червня, ввечері. 

"Сьогодні країна зіткнулася зі спробою державного перевороту, і країна знову стикається з інтересами, щоб демократія в Болівії була припинена. Болівійський народ сьогодні скликаний. Нам потрібно, щоб болівійський народ організувався та мобілізувався проти державного перевороту на користь демократії", — зазначив Арсе в коментарях з президентського палацу, поки озброєні солдати стояли зовні.

Збройні сили Болівії мобілізуються, оскільки президент Арсе
Спроба державного перевороту у Болівії. Фото: Reuters

Раніше того ж дня військові підрозділи під керівництвом генерала Зуніги зібралися на центральній площі Мурільйо, де розташовані президентський палац і Конгрес. Свідки бачили, як бронемашина протаранила двері палацу і всередину вбігли солдати.

БОЛІВІЯ-26
Військові у Болівії намагалися захопити владу. Фото: Reuters

Генерал Зуніга, який був відправлений у відставку після критики експрезидента Ево Моралеса, заявив, що прагне "повернути батьківщину" і закликав "перестати принижувати болівійську армію".

Він звернувся до журналістів і згадав про зростаючий гнів у країні, яка бореться з економічною кризою через виснаження резервів центрального банку та скорочення експорту газу.

Через кілька годин свідок Reuters побачив, як солдати відступили від площі, а поліція взяла площу під контроль. Болівійська влада заарештувала Зунігу та вивезла його, хоча місце призначення було невідоме.

Президент Арсе присягнув Хосе Вілсону Санчесу, як нового військового командира. Він закликав до спокою та відновлення порядку.

"Я наказую, щоб увесь особовий склад, мобілізований на вулицях, повернувся до своїх підрозділів. Ми благаємо, щоб не пролилася кров наших солдат", — сказав Санчес.

Міжнародна реакція

Сполучені Штати заявили, що уважно стежать за ситуацією і закликали до спокою та стриманості.

Президент Мексики Андрес Мануель Лопес Обрадор висловив підтримку Болівії.

"Ми висловлюємо рішуче засудження спроби державного перевороту в Болівії. Наша цілковита підтримка президента Луїса Альберто Арсе Катакора", — зазначив глава Мексики.

Напруженість у Болівії наростає напередодні загальних виборів у 2025 році, коли лівий експрезидент Ево Моралес планує балотуватися проти колишнього союзника Арсе, створюючи розкол у правлячій соціалістичній партії.

"Багато хто не хоче повернення Моралеса, який правив у 2006-2019 роках, коли його було скинуто на тлі масових протестів і замінено тимчасовим консервативним урядом. Потім Арсе виграв вибори у 2020 році", — йдеться в повідомленні.

Нещодавно Зуніга заявив, що Моралес не повинен повернутися на посаду президента, і погрожував заблокувати його, якщо він це спробує, що змусило Арсе усунути Зунігу з посади.

Моралес звинуватив генерала Зунігу у спробі державного перевороту і заявив, що його прихильники мобілізуються на підтримку демократії.

Прокуратура Болівії заявила про початок кримінального розслідування проти Зуніги та інших причетних до спроби перевороту.

Нагадаємо, Президентка Молдови Майя Санду розповіла про підготовку "вагнерівцями" перевороту  в її країні. За її словами, Росія хотіла використати людей, аби проплачені протести призвели до кровопролиття.

Раніше ми писали, що ДБР встановило правоохоронців, які здійснили перші постріли по мітингувальниках на Євромайдані 20 лютого 2014 року. За вчинені злочини командиру Севастопольського "Беркута" та його підлеглому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі від десяти до п'ятнадцяти років або довічне ув'язнення.

протести Болівія військові держпереворот влада