Юрчишин розповів про скорочення в міністерствах, справу Бігуса та майбутні вибори, — велике інтервʼю
Поділитися
Як просувається справа Бігуса і хто стоїть за стеженням за журналістами? Коли можуть відбутись вибори в Україні та чому уряд скорочує міністерства? Як опозиція голосуватиме за законопроєкт про мобілізацію?
На всі ці питання в інтервʼю Новини.LIVE відповів Ярослав Юрчишин, голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова, народний депутат від партії "Голос".
— Пане Ярославе, ми зараз бачимо багато правок до законопроєкту про мобілізацію, і це може відтермінувати винесення його на голосування. Чи можете ви спрогнозувати, як поводитиметься опозиція при голосуванні за цей законопроєкт?
— Стосовно правок від опозиції — їх менше, ніж правок від більшості. Найбільша кількість правок — це представники "Слуги народу", пан Мазурашу та деякі інші.
Чому така кількість правок — бо це справді резонанс. Це те, що стосується кожного, і тому тут дуже важливі виважені, збалансовані рішення, щоб ті механізми, ті додаткові можливості, що ми даємо для наших центрів комплектації військових, щоб вони були зрозумілими і щоб суспільство чітко розуміло, що вони справедливі.
Зараз я задоволений динамікою і тактикою, яку обрав Національний комітет з питань національної безпеки та оборони. Вони поділили всі правки на великі блоки:
- є правки, які стосуються освітніх ступенів, і кого будуть як призивати,
- є правки, які стосуються термінів демобілізації тощо.
За цими блоками будуть обговорені базові підходи, узгоджені в межах комітету. Зараз, власне, будуть проходитися вже по правках, відповідно до цих блоків, приймати остаточне рішення і виносити в зал.
За прогнозами, у 20-х числах березня ми би мали вийти на законопроєкт. І тепер ключове питання — чи вдасться вийти на законопроєкт, певним чином узгоджений різними політичними гравцями. Я достатньо оптимістично на це дивлюся.
Я порадив керівництву Верховної Ради під час цього процесу запустити в кулуари журналістів. Щоб одразу було видно, хто займається політиканством щодо дуже болючої теми.
— Ви перед нашим інтервʼю сказали, що не виключаєте можливості виборів навесні наступного року. Можете пояснити, чому ви так вважаєте?
— Це залежатиме від ситуації на фронті. Ми як демократична країна зобовʼязані будемо провести вибори, як тільки закінчиться активна фаза війни.
— Чи зменшиться кількість депутатів у парламенті після наступних виборів і наскільки?
— Для цього потрібно вносити зміни до Конституції. А для цього потрібно щонайменше закінчення воєнного стану. І далі процедура двох читань, трьох фактично, експертиза Конституційного суду.
Ми банально не встигнемо зменшити кількість народних депутатів до наступних післявоєнних виборів. Бо нам треба буде провести ці вибори в межах пів року щонайдовше після завершення війни.
А щоб зменшити кількість, фактично потрібен рік.
— Що ви думаєте про заяву премʼєр-міністра Шмигаля про масштабні скорочення в міністерствах?
— Тут можна цей виступ розбирати на цитати. Тому що скоротили не чиновників, а вакансії. Тобто в нас банально не вистачає людей, щоб заповнити ті необхідні позиції, які в нас є в державній службі.
Це вимушений крок. Кожна ліквідація міністерства у нас переважно навпаки створює величезну проблему, бо працівників потрібно або переводити в нове міністерство, а це процедура, або вони лишаються там, і ми їм платимо зарплати.
І це жодним чином не впливає позитивно, а тільки негативно на наш фінансовий стан.
Далі — у нас вже було велике гуманітарне міністерство Міністерства культури, молоді та спорту. Потім їх розʼєднали, а зараз знову говорять про обʼєднання. Це хаотичний рух, який навряд чи веде до якоїсь якості.
Чи це повʼязано з інформацію про те, що можливі зміни і на найвищих щаблях влади, — сумніваюсь. Скоріше, це повʼязано з тим, що кадрів на заповнення якісне вакансій, які вже зараз є, немає навіть на рівні міністерств.
У нас Міністерство культури та інформаційної політики вже тривалий час не може знайти міністра. У нас тимчасовий виконувач обовʼязків. Це, звісно, показує, що лава запасних у влади, на жаль, дуже коротка.
Запрошувати технократів — я вже не кажу представників меншості — поки що рука не піднімається, бо хочеться більше контролювати, особливо ті сфери, де є бюджетні видатки, де є суттєві кошти навіть в умовах війни.
Бо ми маємо розвивати нашу культуру, ми маємо інвестувати в інформаційну безпеку.
— Telegram отримав перелік так званих "проблемних" каналів від української влади. Триває дискусія стосовно заборони цього месенджеру в Україні. Ким це ініційовано і кому це вигідно?
— Дивіться, найбільше розганяють, що Telegram хочуть заборонити, самі анонімні телеграм-канали.
Насправді є критичне ставлення зокрема з боку медіаекспертів чи державних структур, які працюють в контурі захисту державної інформації. Чому? Тому що на цей момент ми не маємо ефективної комунікації з адміністрацією Telegram.
Якщо там в Facebook, YouTube ми можемо комунікувати з адміністрацією і блокувати якісь суто російські пропагандистські, моментами просто геноцидальні, наративи або навпаки відстоювати інтереси наших бойових частин, бо свого часу Facebook дуже активно блокував все, що повʼязане з "Азовом". Внаслідок комунікації ця проблема знялася майже повністю.
В Telegram, на жаль, до того, як почався такий дуже жорсткий дискурс про можливу заборону, адміністрація навіть не йшла на контакт. Тобто, в принципі, намагалась грати в таких сповідників максимальної свободи в інтернеті.
Але коли США звинуватили Telegram, що вони поширюють інформацію, повʼязану з терористичною організацією ІДІЛ, і дали цілий перелік — почався судовий процес, який загрожував "Телеграму" мільярдними доларовими штрафами.
Звісно, питання вирішилось швидко. А Україна явно не має розкоші та часу на ці судові процеси. Просто питання того, щоб російський наратив не поширювався жодними каналами, для нас це питання життя і смерті. Тому я можу лише привітати, що адміністрація "Телеграм" пішла на співпрацю.
— І наостанок поговоримо про прослуховування Бігуса та прикордонний казус журналіста Ткача. Як ви вважаєте, чи є на сьогодні в Україні інструменти, щоб захистити наших журналістів?
— Починаючи з ситуації навколо Бігуса. Спочатку влада вирішила — у цьому випадку конкретно Служба безпеки — намагатись перекладати відповідальність на журналістів, але дуже швидко зрозуміли, що така технологія в Україні не працює.
І змагатися, умовно кажучи, владі з журналістами, до яких рівень довіри набагато вищий, це нелогічно.
Тому наступні кроки, коли Василь Малюк пішов і пояснив ситуацію послам G7, пішов на Комітет національної безпеки та оборони, потім на погоджувальну раду в Верховну Раду і пояснив ситуацію, зустрівся з журналістами Bihus.info, пояснив, як проходить розслідування, — розслідування забрали в СБУ, щоб не було конфлікту інтересів, і передали Офісу генерального прокурора.
І це розслідування насправді на найвищому контролі. Досі колеги з Bihus.info скептичні щодо того, що вони отримають інформацію про замовника.
Ситуація наступна — це для нас випробування на нашу європейськість. Не на дотримання стандартів, як у Польщі, а власне на стандарти європейського та західного світу, бо проблеми з тиском влади на журналістів трапляються по всьому світу. Питання в тому, як на це реагує суспільство і влада.
Суспільство дуже правильно відреагувало, одразу вимагаючи адекватного розслідування. Влада спочатку зробила кілька помилок, але зараз активно їх виправляє.
Я не маю гарантій, що ми отримаємо 100% імена замовників. Тому що, як би там не було, скоріш за все замовники так чи інакше повʼязані з владними кабінетами. Я собі важко уявляю якусь поза владою людину, яка може натравити на журналістів-розслідувачів цілий департамент.
Стосовно Михайла Ткача, я б хотів відзначити позитивну роботу нашого посольства, яке дуже оперативно втрутилось і добилося визнання того, що так, затримали громадян України, журналістів. Добилися того, що їх оперативно відпустили.
Єдина проблема, що ми досі не маємо офіційної легальної позиції, бо твіт польської поліції про те, що це фейк і нікого не затримували, само собою ніякої офіційної позиції не може бути.
Тому що ми зараз робимо? Міністерство закордонних справ працює по своїй лінії, а заяву "Української правди" підтримав Інститут масової інформації і ще низка організацій журналістських.
Ну, і ми від Комітету, разом з колегами з Комітету гуманітарного направили листа колегам з Комітету питань культури та інформації Сейму Польщі і Комітету з прав людини, щоб вони взяли на свій парламентський контроль цю справу. Очікуємо від них відповіді.
Читайте Новини.LIVE!
