Шлях в ЄС — як Україна виконала всі сім вимог Єврокомісії
Поділитися
Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні заявив, що Україна виконала всі вимоги для початку переговорів про вступ до Європейського Союзу. Тепер — справа за ЄС.
Про які саме вимоги йдеться і як Україна їх виконувала — розказали Новини.LIVE.
Впровадження нової процедури відбору суддів до Конституційного суду
Щоб гарантувати незалежність судової системи та доброчесність суддів, Україна мусила внести певні зміни до процедури відбору членів Конституційного суду.
Перший законопроєкт депутати зареєстрували ще в серпні 2022 року, однак він був недопрацьованим, тож довелось пройти кілька етапів правок від Венеційської комісії.
Врешті 20 серпня 2023 року закон набрав чинності. Відтак конкурс на посади в Конституційний суд став повністю прозорим. А проводить його спеціально створена Дорадча група експертів (ДГЕ), яка оцінює моральні якості та компетенцію кандидатів.
Продовження судової реформи
Тут йдеться, власне про те, щоб завершити формування доброчесного складу Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Ці два органи забезпечують незалежність, чесність та підзвітність судової системи, а також підбір кваліфікованих суддів відповідно.
Перевірку на доброчесність Вища рада правосуддя пройшла. А минулого року вона назначила 16 нових Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Тож Єврокомісія постановила — цей пункт вважається виконаним.
Боротьба з корупцією
У цьому пункті йшлося про необхідність призначення керівників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та Національного антикорупційного бюро (НАБУ). Ці кроки мали забезпечити незалежність антикорупційних органів.
Керівником САП, за результатами конкурсу на посаду, став Олександр Клименко — колишній слідчий, а пізніше один з найефективніших за розкриттям корупційних справ співробітник НАБУ. Він обіймає посаду ще з липня 2022 року.
Також у прозорому конкурсі посаду директора НАБУ виборов Семен Кривонос — колишній голова Державної інспекції архітектури та містобудування. Він був призначений на посаду у березні 2023 року.
Боротьба з відмиванням коштів та правоохоронна реформа
Стосовно боротьби з відмиванням коштів, в Україні останніми роками діє суворий фінансовий моніторинг, яким займаються практично всі банки України. До того ж у жовтні 2023 року президент Зеленський підписав закон про довічний фінансовий моніторинг українських топпосадовців.
Реформа правоохоронний органів теж активно просувається. У травні минулого року президент ухвалив план реформування аж до 2027 року.
"Це детальний документ, який розрахований на час до 2027 року. Якщо говорити просто, ми маємо забезпечити таку систему гарантування справедливості та правопорядку для нашої країни, яка відповідатиме нашій меті вступу України в ЄС", — пояснив Володимир Зеленський.
Впровадження антиолігархічного закону
Тут справи просуваються трохи складніше. Адже закон про деолігархізацію було ухвалено ще у вересні 2021 року, а набрав чинності він у листопаді того ж року. Однак Венеційська комісія його, так би мовити, "забракувала", посилаючись на те, що закон передбачає "персоналізований підхід" і не може розглядатися як демократична відповідь на проблему олігархізації.
Але український уряд знайшов вихід і домовився з Єврокомісією, що імплементація закону про олігархів відбудеться після завершення війни. У тому числі буде створено реєстр олігархів.
Ухвалення закону про медіа
Закон про медіа також ухвалили — ставимо галочку. Він почав діяти 31 березня 2023 року. І хоча на повну імплементацію закону "Про медіа" піде 10 років, перші кроки вже почали діяти.
У перший рік друковані та інформаційні агентства мали обовʼязково зареєструватись. Інші теж мали, але для них відсутність реєстрації не має важких наслідків наразі.
Далі планують впровадити певні обмеження щодо контенту, квоти для незалежних студій, квоти на європейський продукт, збільшення частки української та багато інших корисних змін.
Завершення реформи законодавства щодо національних меншин
Законопроєкт про внесення змін до деяких законів України щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних меншин ухвалили у грудні 2023 року. Якщо просто — він передбачає захист прав нацменшин.
Тобто, приміром, приватні заклади освіти можуть вільно обирати мову для навчання, якщо вона є офіційною в ЄС. Але й зобовʼязані викладати українську. Також закон розширює права на використання мов нацменшин у медіа та видавництвах.
Отже, загалом усі вимоги Єврокомісії або повністю виконані або в процесі виконання. Тож, як сказав президент Зеленський — далі чекаємо, аби і ЄС свої виконав свої зобовʼязання.
Читайте Новини.LIVE!
