Працівники міськради без дозволу провели обстеження домогосподарства — що заявили у суді

Працівники міськради без дозволу провели обстеження домогосподарства — що заявили у суді
Верховний суд України. Фото: court.investigator.org.ua

Працівники міської ради без дозволу увійшли на подвір’я й обстежили домогосподарство. Однак у Верховному суді заявили, що це є порушенням недоторканності житла.

Такого висновку дійшов Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду під час розгляду касаційної скарги сторони захисту у справі від 12 березня 2024 року у справі № 722/151/20 (провадження № 51-71км22).

Читайте також:

Незаконне обстеження домогосподарства

Кримінальна відповідальність за незаконне проникнення до житла чи іншого володіння особи, яка передбачена у статті 162 Кримінального кодексу України, є однією з законодавчих гарантій захисту прав людини, визначених у статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також у статті 30 Конституції України.

Факт протиправного володіння особою житловим приміщенням чи земельною ділянкою, навіть якщо вони мають іншого власника, не надає права нікому, включаючи службових осіб, входити та оглядати ці об'єкти без дозволу фактичного володільця за межами встановлених законом процедур. Кримінально-правовий захист недоторканності житла чи іншого володіння особи спрямований на захист також права людини на повагу до її приватного та сімейного життя, що нерозривно пов'язане з цими об'єктами. Внаслідок цього стаття 162 Кримінального кодексу України може застосовуватися навіть у випадках, коли проникнення не впливає на право власності або інше право володіння, і навіть у випадку, коли протиправне вторгнення здійснюється власником майна.

У цій справі місцевий суд засудив чотирьох службових осіб за незаконне проникнення у володіння потерпілого, садиби, де вони провели огляд земельної ділянки шляхом зняття загороджувальної сітки через сусіднє подвір'я, відповідно до частини 2 статті 162 Кримінального кодексу України. Однак апеляційний суд змінив рішення першої інстанції та звільнив засуджених від покарання у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

У своїй касаційній скарзі сторона захисту зазначила, серед іншого, щодо відсутності у винних умислу на незаконне проникнення у володіння потерпілого та об’єктивної сторони злочину в їхніх діях. Це обґрунтовується тим, що земельна ділянка потерпілого розташована на території прибережної захисної смуги, належить до земель водного фонду, і була передана потерпілому у власність шляхом порушення законодавства.

ККС ВС зазначив, що юридичні підстави, на яких житло чи інше володіння належить особі, законність чи незаконність набуття потерпілим права на них не впливають на юридичну кваліфікацію дій, що полягали у свавільному проникненні й огляді такого володіння, за ст. 162 КК України.

Цей злочин стосується будь-якого житла чи іншого майна, яке фактично перебуває у володінні та користуванні потерпілого, незалежно від можливих суперечок чи спорів щодо власності. Факт наявності спорів не впливає на те, що об'єкт належить потерпілому та перебуває у його користуванні.

Суди встановили, що на час вчинення особами інкримінованих їм дій земельні ділянки, передані у власність потерпілому, не були віднесені до категорії земель водного фонду в установленому законом порядку.

Крім того, перед тим, як спірні земельні ділянки, які раніше належали до комунальної власності і були під управлінням міської ради, були передані у приватну власність потерпілому, цей орган місцевого самоврядування встановив їх призначення як "будівництво та експлуатація житлових будинків, господарських споруд та споруд" і "ведення особистого селянського господарства" та включив їх до категорій земель житлової та громадської забудови та сільськогосподарського призначення.

З урахуванням вищезгаданого, встановлений судом факт надання земельної ділянки потерпілому у власність з порушенням спеціальних норм земельного та екологічного законодавства не мав наслідків щодо надання легального статусу порушення недоторканості приватного володіння службовими особами міської ради у формі ретроспективних правових наслідків.

Нагадаємо, Радехівський районний суд Львівської області розглянув справу щодо начальника місцевого територіального центру комплектування, який мобілізував на військову службу заброньованого працівника компанії "Галичина". Його визнали винним у перевищенні повноважень. Полковника оштрафували на 17 тисяч гривень.

Також Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід колишньому керівнику Департаменту господарського забезпечення Служби безпеки України, якого викрили на оборудках з пальним. Він викрав 26 мільйонів гривень.

суд українці правосуддя Верховний суд Україна