Куди зникли польські фермери, або Невдала інвестиція ультраправих
Поділитися
Феномен успіху, навіть часткового, ультраправих загалом у сучасній Європі є цікавим з кількох аспектів: ізоляціоністські настрої електорату зростають, як і вміння Росії використовувати їх, що дозволяє їй вирішувати політичні завдання в європейських столицях. Ці тенденції легко дослідити на прикладі використання польських фермерів — як вони раптом стали найвагомішим фактором кількох виборчих кампаній в Польщі, і так само несподівано перетворились на абсолютний політичний непотріб.
Детальніше питання дослідила спеціальна журналістка Новини.LIVE у Варшаві Альбіна Трубенкова.
Куди пропали польські фермери?
Масові протести польських аграріїв проти українського збіжжя почались восени минулого року — якраз тоді, коли ця продукція вже не йшла транзитом через Польщу. Але восени, на парламентських виборах на фоні потужних протестів аграріїв правлячі праві — консерватори — втратили прихильність традиційно "своїх" східних регіонів Польщі, що врешті коштувало їм влади.
Тоді, напередодні виборів до Сейму, ультраправим Польщі, партії "Конфедерація", пророкували мало не третє місце в парламенті, соцопитування показували різке зростання їхньої підтримки з традиційних 7% до 13-14%. Саме вони й були політичними ініціаторами протестів польських фермерів на кордоні з Україною. Утім, результати виявились досить скромними — ті самі 7% (трохи нагадує останній французький феномен на дострокових виборах, чи не так?).
Менше з тим, російських сценаристів та кураторів ультраправих сил результат парламентської кампанії 2023 у Польщі надихнув на нові здобуття. І тоді, саме після виборів до Сейму РП восени, протести "польських фермерів" з блокуванням кордону України вибухнули з новою силою. Начебто вони були спрямовані проти українського збіжжя.
Привід надуманий, бо його вже давно ніхто не завозив до Польщі. Ультраправі, тобто "Конфедерація", відкрито анонсували, підтримували ці протести, її прихильники хизувались у соцмережах, як возять провіант і все необхідне протестуючим. Масштаб вражав — заблоковані були усі пункти перетину кордону між Україною та Польщею, це тривало місяцями, майже безперервно, взимку та навесні.
Періодично "фермерів" організовано звозили на мітинги до Варшави, де вони після себе лишали гори сміття і однакові маленькі пляшечки з-під горілки ("чвартки" та "мавпки", так їх називають поляки).
Протести аграріїв та місцеві вибори
Наближались місцеві вибори-2024 в Польщі, соцопитування показували, що 80% громадян Польщі підтримують вимоги аграріїв. До речі, більшість вимог стосувалась європейського "зеленого курсу", а не українського зерна, тому протестувати фермери могли хіба що під офісом пані Меркель, за лідерства якої і виникли "екологічні вимоги", як і орієнтованість Євросоюзу на начебто "екологічні пріоритети" проти атомної енергетики, а де-факто — на користь російського газу.
Весною показники "Конфедерації" в соцопитуваннях знову зросли до 13%, натомість нова польська влада лібералів і правоцентристів не могла домовитись з протестуючими "фермерами" про умови припинення протестів. Ультраправі готувались святкувати перемогу. І… знову отримали магічні 7% на квітневих виборах до місцевого самоврядування. Конфедерати смішно виправдовувались, що на абсолютно благодатній для їхньої пропаганди території Підкарпатського воєводства вони покращили свій попередній результат аж на 0,8%.
А як же ж так? Де 80% підтримки вимог фермерів серед виборців усіх воєводств, і де 0,8% на лояльному Підкарпатті?
Вибори до Європарламенту та зникнення фермерів
Ультраправі та їхні російські друзі (а про те, що вони діють в унісон, у Польщі хіба що лінивий не говорив) раптом перестали підтримувати протести аграріїв. Це співпало з оголошенням результатів місцевих виборів у квітні.
Наближались наступні вибори — до Європарламенту. Польські націоналісти зробили роботу над помилками: замість відстоювання інтересів фермерів у їхніх передвиборчих гаслах з’явився дешевий популізм для всіх з акцентом на захист соціальних прав поляків.
Врешті ультраправі на виборах до Європаламенту отримали свій найкращий результат — аж 12%. І зовсім не дивує той факт, що масштабні протести фермерів вже не відновились. Тобто були спроби перекривати окремі пункти перетину українсько-польського кордону на кілька днів, втім організація протестів була нікчемна — ані масового завозу протестуючих, ані однакових маленьких "мавпок" з-під горілки.
Ультраправі та їхні технологи зрозуміли, що підтримка протестів фермерів польським суспільством — це одна справа, а зовсім інша — політичні вподобання та інтереси самого виборця. Тому 80% співчуваючих аграріям виявились байдужими до волань тих же конфедератів. Дійсно, можна співчувати сусідці, яку щодня б’є її п’яний чоловік, але зі співчуття ніхто не ходитиме щодня рознімати чужі п’яні застілля.
Схеми ультраправих у Європі
Історія з успіхами та прорахунками ультраправих в Європі показує, як легко грати на настроях потенційного електорату. Грати під гаслами захисту "національних виробників", "національних інтересів", роздмухувати істерію і вимагати припинити експорт до Польщі навіть зерна з Бразилії на кордоні з Україною (такі гротескні вимоги теж лунали, хоча всі розуміли, що зерно з глобального Півдня йде якраз російське, заливаючи Європу). Націоналісти в Європі з російським "душком" пробують використати будь-яку проблемну тему у політичних баталіях. Спочатку тестують її.
І коли ми бачимо високі цифри крайніх правих на виборах в Європі, це не завжди говорить про різку зміну настроїв у суспільствах європейських країн. Досить часто йдеться про вдало знайдену тему для загравання з електоратом.
Схема з польськими фермерами не спрацювала, хоча й відпрацьовувалась понад пів року. Але в разі потреби її знов витягнуть з політичної шафки, підігріють "мавпкою" і вкажуть, проти кого протестувати і що блокувати. А є ж ще теми про "мир", "втому від війни", "вимоги відновити відносини з росією" — ніби все це різні наративи, проте технології відпрацювання ті самі.
Читайте Новини.LIVE!
