Журналістика у час війни: у Нью-Йорку відбулась щорічна журналістська конференція
Поділитися
Журналісти з України, Європи, Канади та Сполучених Штатів зібрались на щорічну конференцію, яку організували спільно з Комітетом захисту журналістів та Спілкою журналістів Північної Америки у Нью-Йорку. Серед питань, які обговорювались: проблеми журналістики сьогодні у час війни в Україні та механізми, які можуть покращити роботу журналістів нині.
Які спільні рішення нагальних питань знайшли — читайте у нашому матеріалі.
Відбудова медіа як частина відбудови України
Війна в Україні нині для українських та іноземних журналістів — це велике випробування, яке вони проходять на практиці, не маючи жодного теоретичного підґрунтя. Багато журналістів нині на передовій, висвітлює роботу військовиків, дехто волонтерить, і багатьом із них потрібен орієнтир, що робити та як діяти далі. Про це говорить Михайло Боцюрків, співорганізатор конференції у Нью-Йорку.
"Ми також не знаємо, скільки журналістів повернуться у професію після війни. Тобто всі ці питання потребують обговорення. Окрім того, не будемо забувати про політичний тиск, який зʼявився із війною. Тому ми тут протягом двох днів намагаємось напрацювати та поширювати їх із колегами. У питанні відбудови України важливо не опустити питання відбудови медіа. Це те, над чим ми також працюємо тут", — каже Михайло Боцюрків.
З України до Нью-Йорка приїхала головна редакторка інтернет-видання "Українська правда" Севгіль Мусаєва. Під час свого виступу пані Мусаєва наголосила на тому, на що звернули увагу всі її колеги — українці із початком повномасштабного вторгнення почали більше цікавитись новинами та гуглити, що відбувається.
"За перші дні війни наш сайт відвідувало 30 мільйонів людей. Такі показники шокували всіх. Тим часом, головні новини тоді готувалися із бомбосховищ", — каже пані Севгіль, демонстручи фото із бомбосховища, датоване лютим 2022 року.
Боротьба із російськими фейками
Чималу роль в обговоренні посіло питання боротьби з російською пропагандою та фейками.
"Люди вірять у фейки, і вони зазвичай поширюються набагато більше та швидше, аніж інформація, до прикладу, про спростування фейку. Тому важливо дбати про свою інформаційну гігієну, і перш ніж розповсюджувати інформацію з неперевірених джерел, переконатись, що джерело — цінне та правдиве", — додає головна редакторка інтернет-видання "Українська правда" Севгіль Мусаєва.
Російські пропагандисти вміло використовують новітні технології для продукування неправдивої інформації та брехні, яку поширюють переважно у телеграм-каналах.
Вікторія Романюк, головна редакторка видання "Стоп Фейк" навела наочні приклади використання штучного інтелекту для продукування фейків. До слова, з початком війни у команді Вікторії працювали чимало волонтерів, які допомагали ідентифікувати фейки, які поширювали російські телеграм канали.
"Ось відео, де українське командування розповідає про здачу українських територій. І все ніби дуже реалістично виглядає, однак ми дуже рекомендуємо бути пильними та слідкувати за деталями та мімікою на відео. Зазвичай фейки, продуковані російською пропагандою з використанням штучного інтелекту, є дуже неакуратними, міміка некоректна, ми так можемо побачити, як обличчя рухається не в тон розмови тощо. Це дуже помітно", — каже пані Романюк.
Чимало фейків також можна розпізнати, якщо пильно придивитись до фото.
"Штучний інтелект зазвичай плутає кількість пальців на руках. Якщо це фото дитини, зверніть увагу, де саме знаходяться ноги. Бо зазвичай штучний інтелект не може продукувати деталей, а коли ця інформація прикріплена ще фейковими новинами, тоді зрозуміло, що це продукт російської пропаганди", — ділиться Вікторія Романюк.
Серед іншого, на панелях говорили також і про екологічну тематику, яка нині не достатньо висвітлюється у ЗМІ. До журналістів також прийшов постійний представник України при ООН, який поділився досвідом розвіювання російських наративів на світовій арені, з чим стикається щодня.
Американський журналіст, публіцист та автор книги про президента Володимира Зеленського Саймон Шустер розповів, як працював в Україні в перші місяці війни та отримував інформацію від радників перших осіб держави.
Ведучий телемафону, український тележурналіст Вадим Карп'як доєднався до конференції онлайн і наголосив, що найбільше боїться новин із фронту та спілкування із військовими, "бо ніколи не знаєш, чи ця розмова не буде останньою".
Читайте Новини.LIVE!
