Життя на прифронтових територіях — Раміна дізналась про особливості роботи жінок у шахтах

Життя на прифронтових територіях — Раміна дізналась особливості роботи жінок у шахтах
Блогерка Раміна. Фото: менеджмент блогерки

Журналістка Раміна Есхакзай вирушила на прифронтові території, де поспілкувалася з шахтарями та енергетиками ДТЕК, які працюють на глибині 570 метрів та ремонтують електромережі. Герої випуску розповіли про роботу та життя у Донецькому регіоні серед обстрілів.

Про це стало відомо з нового випуску на YouTube каналі журналістки Раміни Есхакзай RAMINA.

Читайте також:

Працюють під обстрілами

Враховуючи, що понад 1000 людей з персоналу шахти сьогодні служить у ЗСУ, на підприємство стали приймати жінок. Вони працюють тільки на допоміжних роботах, на кшталт стеження за зарядкою батареї на електровозах.

 

"Ми змушені приймати жінок в шахту, у штаті працюють 122 жінки, вони виконують різну роботу. Шахта — це чоловіча професія, але час змушує приймати нестандартні рішення, і жінки самі просяться у шахту, це було для нас відкриттям. Нас супроводжували блекаути, тому, коли електроенергії не було, головним для нас було вивести людей з шахти. Але наступної зміни всі як один приїжджали, тому що наші люди мають велику відповідальність за забезпечення нашої енергетичної системи", — говорить Василь Снігур, директор шахти на Дніпропетровщині, де під землею почали працювати жінки.

 

Василь Снігур, директор шахти на Дніпропетровщині, де під землею почали працювати жінки. Фото: скрін з відео
Василь Снігур, директор шахти на Дніпропетровщині, де під землею почали працювати жінки. Фото: скрін з відео

Олена Верховод керує зміною хімічного відділення на ДТЕК Курахівська ТЕС. Жінка розповіла, що не може залишити робоче місце навіть під обстрілами.

"У нас є місця для схову, якщо обладнання працює, за ним треба наглядати, тому на довгий час ми не можемо залишити його без нагляду. Щодня прокидаємося і вирішуємо: що я роблю, збираюся на роботу або збираю речі, щоб поїхати. Потім дякуємо Богу і йдемо на роботу. Колектив у нас чудовий, відволікаємося, працюємо. Останні два-три місяця стало дуже важко морально, виснажує навіть не фізично, а страх. Нещодавно потрапили під обстріл. До бомбосховища ще треба добігти, але це не завжди безпечно. Ображає, коли нас називають "ждунами", але ми просто працюємо на своїх місцях, якщо ми залишимо своє підприємство, місто не виживе", — ділиться Олена.

Нагадаємо, Олексій Суханов розповів, кому допомагає під час війни.

Раніше Раміна стала інтерв'юеркою YouTube на Мюнхенській конференції.