Вищі, ніж у Гринкевича — два столичних університети показали ціни на продукти для ЗСУ

Вищі, ніж у Гринкевича — два столичних університети показали ціни на продукти для ЗСУ
Військові у столовій. Фото: Міноборони

Національний авіаційний університет та Київський національний університет імені Тараса Шевченка показали прайси на харчування для військових. Виявилося, що вони годують ЗСУ за завищеними цінами.

Про це пишуть НАШІ ГРОШІ.

Читайте також:

НАУ та КНУ завищили ціни на харчування військових

Так, 29 грудня Міністерство оборони уклало угоди загальною вартістю 55 млн грн з двома київськими університетами на забезпечення харчуванням особового складу навчальних закладів.

Йдеться про угоди з Національним авіаційним університетом — на 4,10 млн грн та Київським національним університетом імені Шевченка — 51,45 млн грн. В обох контрактах окремо вказані послуги харчування та вартість продуктів за каталогом.

Зазначається, що ціни у каталогах університетів вищі, аніж в усіх інших постачальників харчування для Міноборони.

  • НАУ виставило рахунок на 153 грн на добу на одну особу;
  • КНУ — 152,7 грн на добу на одну особу.

Водночас компанія "Гранд консалт", власниця якої Тетяна Глиняна має готелі в Хорватії, один зі своїх контрактів уклала за ціною 117,84 грн/доба.

А компанія Світлани Гринкевич "Трейд лайнс рітейл" виграла свій тендер з Міноборони з ціною 105,98 грн/доба

У висновку, ціни на харчування в цих двох столичних університетах значно вищі, аніж ціни для військових частин. Наприклад, звичайна питна вода у контрактах коштує від 8 до 15 грн/літр, у фірм 5-7 грн/літр, а на відкритих торгах Міноборони — 3,90 грн/літр.

Проте на гречці й університети, і фірми заробляють однаково — по 40-50 грн/кг, коли у роздрібних магазинах вона коштує менш як 30 грн.

null
Прайси на харчування

Нагадаємо, що ДБР затримало Гринкевича наприкінці грудня 2023 року, за підозрою в корупції. Він хотів заплатити 500 тисяч доларів одному з керівників Головного слідчого управління ДБР, аби силовики повернули вилучене майно у підконтрольних йому компаній. Тоді слідство встановило, що його компанії виграли 23 тендери на постачання Міністерству оборони одягу на понад 1,5 млрд грн.

Крім того, Романа Гринкевича, якого оголосили у розшук, Державне бюро розслідувань не могло затримати раніше. Все тому, що на той момент не було достатньо доказів злочинної діяльності й відомство не мало законного права на затримання.