Ухилення від призову через релігійні переконання — у яких випадках не буде покарання

Ухилення від призову через релігійні переконання — у яких випадках не буде покарання
Війьсковий з молитовником. Фото: depositphotos.com

Покарання за ухилення від призову на військову службу не буде, якщо людина має певні релігійні переконання. Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду визначив, у яких випадках релігійність людини дає їй можливість уникнути покарання.

Про це повідомила пресслужба Верховного Суду.

Читайте також:

Чи можна уникнути мобілізації через релігійні переконання

За даними пресслужби Верховного Суду, військовозобовʼязаний і на той момент обмежено придатний для служби громадянин ухилився від призову на військову службу під час воєнного стану. Суд визнав його винним у цьому.

Чоловіку вручили повістку у липні 2022 року, але він не взяв її, мотивуючи це тим, що військова служба суперечить його релігійним переконанням. Тому він не прибув до ТЦК та СП, порушивши вимоги ст. 65 Конституції України та Закон "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Касаційний кримінальний суд зазначив, що гарантоване ст. 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право сповідувати свою релігію або переконання в аспекті можливості сумлінної відмови від військової служби не є абсолютним. Це право може бути обмежене для цілей та у спосіб, про які йдеться у ч. 2 цієї статті. Тобто для інтересів громадської безпеки, захисту прав і свобод інших людей.

Положення ч. 4 ст. 35 Конституції України передбачає гарантію заміни військової служби альтернативною невійськовою, якщо людина не може виконувати військовий обовʼязок через релігійні переконання. Однак Конституція України не унормовує спосіб, у який людина може довести цю обставину.

Тож у суді зазначають, що для балансу між правом людини за ст. 9 Конвенції і ст. 35 Конституції України в аспекті можливості відмови від військової служби та інтересами захисту суверенітету, територіальної цілісності України, є потреба обʼєктивної перевірки слів людини про несумісність її релігійних переконань з військовою службою.

"Це не означає, що можливість реалізації права на сумлінну відмову від військової служби обмежується членством у зареєстрованих релігійних організаціях, зміст віровчення яких передбачає безумовну неприпустимість такої служби, носіння та використання зброї", — наголосили в суді.

Участь у релігійній організації — це лише одна з можливих форм вираження релігійності. Тому той, хто відмовляється від служби з цієї причини, повинен продемонструвати глибокі, щирі й послідовні релігійні переконання певними доказами, крім своїх слів і слів близьких.

У цій справі Верховний Суд зауважив, що засуджений не належить до жодних релігійних організацій і проходив строкову службу, зокрема впродовж 5 місяців після формування в нього заявлених релігійних переконань. Колегія суддів погодилася, що чоловік не довів, що має непереборний конфлікт між зазначеними переконаннями і військовим обовʼязком.

Отже, військовозобовʼязаний не несе відповідальності за ухилення від служби, якщо він підтвердив:

— щирість переконань не тільки словами, але й послідовними діями;

— належність до чинних релігійних організацій, вірування яких забороняє використання зброї.

Нагадаємо, сьогодні Верховна Рада в цілому підтримала введення штрафів за порушення мобілізації. Штрафи накладатимуть впродовж трьох місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше одного року з моменту його вчинення.

Також Новини.LIVE розповідали, на скільки зросли штрафи для ухилянтів.

До слова, 18 травня 2024 року набуває чинності новий закон про мобілізацію, який передбачає суттєві зміни щодо процедури військового призову в Україні.