У Раді зареєстрували законопроєкт про регулювання Telegram в Україні

У Верховній Раді у понеділок, 25 березня, зареєстрували законопроєкт №11115 щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація, зокрема Telegram. Його заснував російський програміст Павло Дуров.

Про це йдеться у картці законопроєкту №11115.

Регулювання Telegram в Україні

У пояснювальній записці йдеться, що деякі платформи спільного доступу до інформації мають багатомільйонну аудиторію в Україні. Згідно з дослідженням від 2023 року, аудиторія Telegram перевищувала YouTube в 4,5 раза — 72% проти 16% відповідно.

"Очевидно, що платформа, яка використовується 72% українців для отримання інформації, повинна мати регулювання не менше ніж інші джерела масової інформації із значно меншим охопленням. Додатковим аргументом для запровадження регулювання є те, що, наприклад, платформа Telegram може бути пов’язана з державою-агресором", — йдеться у документі.

Так, законопроєкт передбачає виділення провайдерів платформ спільного доступу до інформації як окремих учасників у сфері медіа. Крім того, уточнюється, що основною відмінністю цих платформ є наявність на них сторінок (профілів, акаунтів, каналів тощо), через які розповсюджується масова інформація.

Передбачені також такі зміни:

• встановлюються вимоги до провайдерів платформ спільного доступу до інформації відповідно до ст. 23 закону про медіа. Однак їх не будуть зобов’язувати проходити реєстрацію, замість цього такі провайдери повинні забезпечити присутність в Україні свого представника (представництво, юридична або фізична особа з довіреністю) для комунікації. Ця вимога не поширюється на платформи, які зареєстровані або мають представництво в ЄС;
• на провайдерів платформ, через які поширюється масова інформація, покладаються зобов’язання, на вимогу Національної ради, розкривати структуру власності та джерела фінансування;
• законопроєкт також пропонує встановити законодавчу презумпцію, що неможливість здійснити перевірку через відсутність комунікації є підставою для визнання структури власності такого провайдера непрозорою;
• органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, а також надавачі фінансових послуг, не мають права використовувати платформи спільного доступу до інформації з непрозорою структурою власності;
• законопроєкт пропонує Кабміну врегулювати порядок використання посадовцями та військовослужбовцями сервісів провайдерів платформ спільного доступу до інформації з непрозорою структурою власності, оскільки використання медіа військовими формуваннями, які входять до сектору безпеки і оборони, можуть мати особливості пов’язані із специфікою діяльності та особливими вимогами безпеки інформації.

Спочатку законопроєкт повинен пройти два читання в сесійній залі, а потім отримати підпис президента.

Нагадаємо, уряд України передав адміністрації Telegram список потенційно "проблемних" Telegram-каналів, які поширюють російську пропаганду, для перевірки. Йшлося навіть про можливу заборону месенджера в Україні. 

Також в Україні можуть запровадити перевірки Державної податкової служби Telegram-каналів. З відповідною ініціативою виступають народні депутати.