Ту-95МС — які літаки 21 березня масовано обстріляли Київ

Ту-95МС атакували Київ 21 березня - характеристики літака, що відомо
Російський стратегічний бомбардувальник Ту-95МС. Фото: росЗМІ

Зранку 21 березня українська столиця пережила черговий масований ракетний обстріл. Абсолютна більшість ракет — 29 із 31 — були запущені зі стратегічних бомбардувальників Ту-95МС. Що це за літаки, де базуються і чому їх використовують у великій кількості — у сьогоднішньому матеріалі Новини.LIVE.

Березнева атака на Київ

21 березня 2024 року увійде в історію російсько-української війни як день чергового масованого ракетного обстрілу українських міст. Точніше, одного міста — столиці України Києва. За даними, оприлюдненими Повітряними силами ЗС України, окупанти запустили загалом 31 ракету.

Читайте також:

Дві з них – це балістичні/аеробалістичні ракети "Іскандер-М"/Х-47М2 "Кинджал". А інші 29 — це традиційна для подібних повітряних атак зброя, крилаті ракети Х-101/Х-555. Усі ракети, якими російські окупанти завдали масованого удару по Києву, були успішно знешкоджені українською системою протиповітряної оборони.

Крилаті ракети Х-101/Х-555 запускаються з повітря, літаками-носіями цієї зброї є стратегічні ракетоносці-бомбардувальники Ту-95МС. Ці літаки складають основу стратегічної авіації Військово-космічних сил Російської Федерації — і регулярно використовуються проти мирного населення українських міст.

Де створювався стратегічний авіаційний флот Росії

Базовий варіант головного стратегічного бомбардувальника ще радянської армії розпочали виробляти ще у середині 50-х на самарському заводі №18 (зараз відомий під назвою "Авиакор"). Але це підприємство було не єдиним, яке займалося виробництвом зразків стратегічної авіації. Так, нинішня модифікація, яка і використовується російськими окупаційними силами – Ту-95МС, — з’явилася на світ на іншому російському підприємстві.

Цей завод, нині відомий як авіаційний науково-технічний комплекс імені Г.М. Берієва, розташований у місті Таганрог — і добре відомий українській армії. Ще 1 березня 2022 року, на початку повномасштабного вторгнення росіян на територію України, територія стратегічно важливого для окупантів заводу була атакована — балістичною ракетою ОТРК "Точка-У".

А кілька тижнів тому, 9 березня 2024-го, на таганрозький завод, де, крім усього іншого, ремонтують літаки-радіолокаційники А-50, прилетів український дрон. Тож місця виробництва та ремонту стратегічних ракетоносців-бомбардувальників уже зазнали ударів з боку Сил оборони України.

Атаки українських дронів на стратегічні аеродроми РФ

Крім того, Ту-95МС мають певні місця базування, спеціально обладнані для використання саме цього типу військових літаків. Один із аеродромів, з яких і злетіли бомбардувальники з крилатими ракетами під крилами — це Оленья, він розташований аж за Північним полярним колом, у Мурманській області. Дістатися до нього українські дрони поки що не можуть.

Зате інший аеродром, у місті Енгельс Саратовської області, уже неодноразово зазнавав ударів українських безпілотних літальних апаратів. Остання на цей момент атака відбулася у ніч на 20 березня 2024 року. А 5 грудня 2022 року під час дронового удару були пошкоджені відразу два стратегічні бомбардувальники.

Крім того, того ж дня, що і в Енгельсі, був завданий удар по авіабазі Дягілєво, що під Рязанню. Там також базувалися стратегічні бомбардувальники — як Ту-95МС, так і Ту-22М3. Ця атака також принесла результат — пошкоджень зазнали один Ту-95МС, загинуло шестеро російських військових, поранення різного ступеню тяжкості зазнали 11 осіб. Після цього стратегічна авіація була передислокована з Рязанської області, яка розташована близько до кордону з Україною, у глибину території Росії.

Які ракети запускають з Ту-95МС

Ту-95МС розроблявся для використання крилатих ракет Х-55. Саме модифікація цієї ракети, під індексом Х-555, а також новіша, уже власне російська зброя (на відміну від радянських Х-55), крилата стратегічна ракета Х-101 — і є основною ударною силою стратегічних бомбардувальників.

Згідно із інформацією російських виробників, після модернізації Ту-95МС спеціально для використання новіших типів ракет, на один літак можна підвісити до 16 крилатих ракет Х-101. Втім, реальна картина дещо відрізняється від намальованої конструкторами країни-агресора.

Так, за наявними даними, у ранковій атаці на Україну брали участь до 11 ракетоносців-бомбардувальників. При цьому було запущено усього 29 крилатих ракет. У середньому це означає пуск 2,64 ракети з одного літака. У чому ж причина такої "скромності" російської стратегічної авіації?

Санкції працюють

По-перше, що б не розповідали російські пропагандисти та їхні "корисні ідіоти" на Заході та в Україні — ситуація у російському військово-промисловому комплексі насправді не настільки оптимістична, як у промовах Володимира Путіна. Тож саме тому між нинішньою та попередньою масованими ракетними атаками РФ пройшло аж 44 дні, при цьому росіяни використали менше 30 крилатих ракет.

Звісно, не можна виключати і того факту, що це були не останні ракети на озброєнні російської стратегічної авіації — тож, можливо, Україна у найближчі тижні переживе ще одну (чи навіть і не одну) масовану ракетну атаку. Та є ще один фактор, який впливає на ці удари — і він уже пов’язаний не з ракетами, а напряму з літаками.

Справа в тому, що Ту-95МС — техніка дуже дорога. Орієнтовна ціна такого літака, за даними профільних інтернет-ресурсів, становить понад 26 мільйонів доларів США. Звісно ж, це не 500 мільйонів (приблизна ціна ДРЛВ А-50), та ці гроші також треба знайти. Також потрібні кошти на ремонт уже існуючих ракетоносців, на підтримання їх у належному стані.

А крім коштів потрібні ще й деталі, технології — з якими у росіян після потужного санкційного тиску Заходу, є серйозні проблеми. Тому окупанти і використовують Ту-95МС далеко не на повну потужність, беручи не якістю літаків, а їхньою кількістю. Втім, кілька екземплярів стратегічних бомбардувальників уже потрапили під удар українських дронів — і на цьому історія полювання на "Ведмедів" (так Ту-95 називаються за класифікацією НАТО) далеко не завершена. А поповнювати запаси робочих літаків-ракетоносців Російській Федерації з кожним місяцем усе важче.