РФ атакує Суми 24/7. Як живе місто, — інтерв'ю

Місто Суми знаходиться лише у кількох десятків кілометрів від російського кордону, а отже і від справжньої війни. Через постійні удари різних БПЛА тут майже не закінчується повітряна тривога, проте по ритму міста цього зовсім не помітно.

То як же живуть Суми в умовах постійної небезпеки — читайте в інтерв'ю Новини.LIVE голови Сумської ОВА Олега Григорова. 

Як живуть Суми, місто, що буквально у кілька десятків кілометрів від великої війни?

— У місті ситуація, що притаманна російській агресії. Але Суми живуть і забезпечують освітні та медичні процеси, розвивається бізнес. І незважаючи на ті вибухи, що ви чуєте, і постійну тривогу, місто розвивається та живе далі. Люди п’ють каву, живуть життя і пристосовуються до наявних ризиків. 

В середньому у нас по місту 23-24 години повітряної тривоги. Це через те, що Сумщина на кордоні із російською агресією. 562 км державного кордону – відповідно й лінії бойового зіткнення. Безпосередньо Суми за 30 км від бойового зіткнення і така наближеність об’єктивно створює небезпеку. 

Але завдяки всім нашим Силам Оборони маємо результати щодо знищення ворожих цілей і це забезпечує нам безпеку неба, наших людей і наші об’єкти критичної інфраструктури. Проте збивати дрони у Києві чи в інших містах – це не збивати дрони у Сумах. У нас значно менше часу відреагувати. Без перебільшення Суми і Сумщина – форпост, від якого залежить безпека інших регіонів.

За скільки часу БПЛА долітають до Сум? Хвилин 15?

— Набагато швидше. Але війна досить швидко модернізується і ворожі засоби ураження удосконалюються. Це вносить свої корективи у наші протидії. 

Торік ми відмічали декілька новітніх засобів ураження, але більше про це казати вам не можу. Безпека нашого неба – один із пріоритетів нашої роботи із військовими.

Але незважаючи на постійну повітряну тривогу і удари БПЛА – Суми живуть достатньо активним життям.

— Я сам народився у Сумах, навчався тут, працював тут багато років і повернувся назад… Так от, сумчани – досить поважні та стійкі люди, які жодним чином не опускають руки. Повірте, кожен, хто тут живе, знає що робити, аби Сумська область залишалась частиною України. 

Люди, які не живуть у Сумах, думають, що життя тут згасає. Але це не так. Тобто люди не їдуть з міста? 

— Попередньо, у Сумах живе близько 280 тисяч і ця цифра відповідає тій, що була до війни. Загалом по області мешкає близько 1млн людей. Як і до війни. Люди лишаються в місті, бо це їхні домівки, Батьківщина. Не те, що їм нікуди їхати. Жодна людина не хоче покидати свою домівку. Звісно, всі розуміють ризики і ніхто не хоче жити піж вибухами. Але наше завдання забезпечити життєдіяльність та максимальну безпеку. 

Яка ситуація на прикордонні, де йде справжня війна? І скільки у вас ВПО, яких ви звідти вивозите?

— Складна, адже на місці бойового зіткнення розташовуються наші військові підрозділи і щільність обстрілів на багато більша.

У Сумській області мешкає 103 тисячі ВПО. 90% із них – мешканці Сумщини. Ще 57 тисяч сумчан живуть в інших регіонах Україні, зокрема на Київщині та Львівщині.    

Буває, що люди не хочуть їхати із прикордоння, яке близьке до лінії зіткнення?

— Буває, звісно. У нас був один населений пункт, де мешкало близько 303 особи, а коли розпочались безпосередні бойові дії – там залишилось 19. Приблизно можемо говорити про такі відсоткові пропорції. 

Для нас заходи евакуації є пріоритетними. Постійно проводимо роз’яснювальні роботи через голови громад, через наших поліцейських, ДСНС, волонтерів. Але якщо людина відмовляється від евакуації, обов’язково складається відповідна заява про відмову від евакуації, проте ми продовжуємо проводити роз’яснювальні роботи про обов’язковість виїзду. 

Дітей примусово евакуйовуєте?

— Ми евакуювали всіх 804 дітей. 

Як працюєте із ВПО?

— Соціалізація ВПО – це робота, житло. В області функціонує 3 транзитні центри, які приймають евакуйованих людей. Тобто людина в одній локації отримує ті послуг, які їй потрібні. Найбільша потреба для ВПО – це житло. Це колосальні кошти, проте торік нами було реалізовано два проекти: у Нижній Сироватці та Липовій Долині, де було побудовано два модульних містечка. Все це завдяки нашим міжнародним партнерам. Червоний Хрест у Сумах збудував квартири на 100 осіб. І у 26-му році ми всі ці проекти будемо масштабувати. 

Де найскладніша ситуація на Сумщині?

— Там, де обстріли. Але ворог наносить удари по нашій цивільній інфраструктурі, залізничній, по об’єктах ДЕПО. Останнім часом побільшало ударів по ключових вузлам, станціям, потягам. Що було зроблено? Приїхав до нас голова "Укрзалізниці" Олександр Перцовський зі своєю командою. Ми створили постійно діючі робочі групи, ситуація ж динамічна і прийняті рішення теж будуть відповідно до ситуації. 

Як працює бізнес у Сумах та на Сумщині?

— По великому рахунку, бізнес залишається, чим і наповнює наш бюджет. Постійно тримаємо з ним діалог. До речі, саме Сумська та Харківська області мали найбільші графіки погодинних відключень. Тобто окрім небезпеки з неба, у нас була ще досить складна ситуація в енергетиці. Але наш бізнес потребує більшої підтримки, ніж інший, бо ми у складних умовах. Ми напрацювали майже 700 пропозицій, які ми пропонуємо винести на розгляд уряду та навіть на законодавчий рівень. 

Як інтегруєте ветеранів у цивільне життя?

— З великою повагою відношусь до всіх, хто нас захищав і захищає, тому ветеранська політика у моєму фокусі. У нас є багато програм, це і працевлаштування за професією. Що ще плануємо? 

Куратором Сумщини є міністр закордонних справ Андрій Сибіга. Ми звернулися до МЗС із пропозицією щодо розгалуження ветеранських просторів нашої Сумщини із просторами країн-партнерів. Ми би хотіли укласти меморандуми і забезпечити комунікацією із такими ж побратимами інших країн. Це була би ефективна співпраця. 

Як Сумщина підтримує Сили Оборони?

— Це наш ключовий пріоритет. По-перше, це вимога нашого суспільства, бо людям потрібна безпека. Протягом минулого року із обласного бюджету та бюджету громад ми надали підтримки ЗСУ на суму 1млрд 100 млн грн. Це при тому, що бюджет області та громад близько 12 млрд. Що ми робимо?

Фокусуємось на максимально адресній допомозі підрозділам, які забезпечують безпеку нашого неба, об’єкти критичної інфраструктури. Цього року із обласного бюджету виділено 92 млн грн. Кошти пішли на будівництво антидронового захисту наших доріг, на РЕБи та БПЛА. Подальша робота продовжується.

Також активно реалізовуємо проекти щодо захисту життя та здоров’я сумчан. Це тренінги щодо мінної небезпеки, зокрема. Заняття проводяться на прикладах, макетах і тд. Тобто все максимально практично.

Як місто та область готуються до наступної зими? Яким є ваш план стійкості?

— План є, він затверджений. Це не лише про енергопостачання, а й про водопостачання, теплопостачання. Він передбачає 4 напрямки: інженерний захист важливих об’єктів, електро та теплогенерація і забезпечення резервними джерелами живлення. Уряд вже виділяв кошти на початок реалізації цих проектів. Проте не можна сказати, що ми почали цю роботу з березня. У нас було зроблено і у 23-му, і 2-4-му, бо ми прифронтова область і ворог постійно руйнував наш захист. 

Як справи із фортифаціями на Сумщині, адже ворог постійно намагається просунутися.

— Як і з повітряним захистом, так і фортифікаціями, у нас є запити щодо надання техніки, людей, підтримки субвенцій щодо будівництва фортифікацій у тих місцях, де їх бачать військові. Таку допомогу ми надаємо і роботу проводимо. Тобто фортифікації зводяться за задумом наших військових, які розуміють подальші плани ворога. І те, що ворог немає тут успіху означає, що наші Сили Оборони добре захищають регіон.