Підрив Каховської ГЕС та збитки на трильйони гривень, — велике інтерв'ю про екоцид в Україні

Які збитки отримала Україна та довкілля від підриву російськими війська Каховської ГЕС та в скільки загалом вимірюється екоцид від вторгення РФ — в інтерв'ю Новини.LIVE Олександр Краснолуцький, перший заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України.

Рік тому російські війська цілеспрямовано підірвали Каховську ГЕС. Які збитки понесла Україна?

— Щодо підриву Каховської ГЕС, то у нашого міністерства було кілька викликів. Перший: зафіксувати збитки довкіллю від підриву.
Для підрахунку розміру збитків включилася державна екологічна інспекція, адже від підриву пішло підтоплення лісових ресурсів, природозаповідного фонду, знищувався тваринний і рослинний світ, забруднювалась води, опріснювалось Чорне море. Адже вода з Каховської ГЕС потрапила до Чорного моря. і це опріснення також вплинуло на екосистему.

Окрім того, велика вода йшла, вона вимивала продукти життєдіяльності людини. Десь в неї потрапляли склади, де зберігалися небезпечні продукти, які також вимивалися в воду. Туди ж потрапляли і нафтопродукти. 

Все це потрібно було зафіксувати, аби у майбутньому пред'явити збитки російському агресору. Наразі Державна екологічна інспекція зафіксувала шкоди на понад 2,4 мільярда гривень. Це те, що стосується довкілля.

Наступний виклик стосувався відбудови моніторингу ситуацій. Це збір проб води, спостереження, наскільки йде забруднена вода. Потрібно було провести велику кількість проб і в цьому нам допомагали іноземні партнери. 

Мова про сотні проб?

— Так, бралися сотні проб у різних точках, куди був доступ у Державного агентства водних ресурсів. Таким чином ми моніторили ситуацію, що відбувається з водою, і давали відповідні рекомендації.

Далі — поводження з відходами. Адже вода зійшла і залишила по собі залишки загиблих тварин. Їх загинуло багато, як і риби, і це ми бачили на відео. З цими залишками потрібно було щось робити. Адже це літо, тепло, все швидко розкладається, що могло призвести до епідеміологічної ситуації.

До холер та інших інфекцій?

— Абсолютно. В цьому ключі Кабмін дуже швидко приймав відповідні постанови для швидкого реагування.

Наступним викликом, який також став серйозним для нас, це було забезпечення питним водопостачанням населення Херсонської, Миколаївської, Дніпропетровської та Запорізької областей.

Тому що, знову ж таки, після підриву Каховської ГЕС велика кількість людей залишилася без централізованого водопостачання. Ми спростили процедуру буріння свердловин для того, аби можна було швидко забезпечити в першу чергу лікарні, дитсадочки, школи і людей водою. Єдине, де ми не могли бурити, — це у близькості до зони бойових дій. 

Окрім всього іншого велика вода затопила об'єкти природозаповідного фонду: Кам'янська Січ, Придніпровський національний природній парк. Нагадаю, що ці парки створюються в тому числі для збереження червонокнижних видів тварин і рослин. Якщо ми говоримо про південь України, то це степові регіони, унікальні види рослин і тварин, яких умовно немає на Полісі чи у лісостеповій зоні країни.

На кожному міжнародному майданчику ми показуємо і доводимо, що РФ веде агресивну війну, яка знищує не лише людей та інфраструктуру, а й наше довкілля.

Можна сказати, що підрив Каховської ГЕС став справжньою катастрофою для екосистеми?

— Так. Після Чорнобильської атомної електростанції, це, напевно, друга за величиною екологічна катастрофа не лише у нашій країні, а й загалом на нашому європейському континенті.

Що зараз відбувається на місці ГЕС? Бачили, дно заростає травою та деревами

— Нам певною мырою повезло, що це був початок літа, там було багато вологи і це дало можливість вербі засіяти територію водосховища. Це ж дно, і щоби пилюка не розвіювалася, дно потрібно було чимось засівати.

Ми навіть готувалися до цього, ввели перемовини, проводили дослідження, коли туди взагалі можна потрапити, щоб проводити засівання. Але ось так нам повезло, що природа сама справилася з цим. На сьогодні там дійсно є дерева, які не дають можливості вітру розносити цей пил.

На жаль, дослідити повністю всю ситуацію, що відбувається на місці водосховища, важко через постійні обстріли. А до окупованого Лівобережжя Дніпра у нас взагалі немає доступу.

Багато є розмов про те, чи варто взагалі колись відновлювати Каховську ГЕС. Потрібно?

— Так, є різні позиції та різні аргументи "за" і "проти". На півдні України насправді малі запаси води. І Каховське водосховище було місцем великої кількості накопичення води. 

Певні академіки говорять, що у випадку, якщо там не буде поновлено певний об'єм води, це буде засушлива територія.

Але це дискусії, різні позиції академіків, ми не приймаємо ніякого рішення, бо тут потрібне комплексне дослідження. А це означає, що нам потрібно дістатися території водосховища. Лише після цього будемо приймати відповідні рішення.

Тобто український південь не може існувати без додаткового водосховища?

— Південь — це зрошувальні території, а сільське господарство потребує води. Питне водопостачання потрібне Миколаєву, Херсону та населеним пунктам цих областей. Вони отримували воду із Каховського водосховища.

На сьогодні у певних місцях правобережжя Дніпра пробурені свердловини для забезпечення водою. Але вони не можуть забезпечити всю територію. Це раз.
Друге. Ми не знаємо, а що ж на лівій частині Дніпра, де окупація.

Наскільки зрозуміло, велика вода знищила деякі популяції тварин у кількох заповідниках. Є точніші дані? 

— Про постраждалих тварин нам розповідають наші працівники з національних природних парків. Міг зникнути назавжди морський судак, мідії, польова миша моранчик. На деокупованій території їх не спостерігають. Можливо, вони збереглись на лівій частині.

Відомо, що відбувається у найбільшому природному парку Асканія Нова?

— До певного часу там зберігалася керованість і працювали працівники, які працювали раніше. Потім РФ завела свою дирекцію, представників зі своєї сторони. Є інформація, що росіяни почали вивозити тварин з Асканії Нової. Наприклад, коня Пржевальського. Нагадаю, він внесений до конвенції СІТЕС і дозвіл на його вивезення за кордон мав надаватися цією організацією. 

Ми звернулися до СІТЕС, аби вона у відповідь на такі дії Росії припинила торгівлю Росії. Наприклад, аби РФ не могла продавати чорну ікру, постачальником якої є. І якщо СІТЕС заборонить торгівлю ікрою, ми зможемо певною мірою нанести РФ економічні збитки.

Є шанси?

— Це складно, але ми працюємо. На жаль, багато конвенцій, які працюють в Європі, не передбачали таке грубе порушення правил. Тому питання виключення, припинення членства майже не прописано. 

Росія нанесла нам справжній екоцид для екосистеми в принципі. В які суми наразі вимірюються ці збитки?

— Нами зафіксовано понад 5 тисяч випадків збитків нашому довкіллю на суму 2,4 трильйона гривень. Це дуже великі цифри, але, знову ж таки, я хочу сказати, що це тільки цифри, зафіксовані там, де ми можемо їх фіксувати.

Вони будуть збільшуватися після деокупації наших територій. Адже знищені природозаповідні території, угіддя.
Заподіяна шкода повітрю викидами від горіння, підривів ракет, якими нас обстрілюють, від горіння нафтобаз. Всі ці шкідливі викиди йдуть в атмосферу. Окрім всього є знищення наших лісів, забруднення ґрунтів вибухонебезпечними речовинами.

Загалом насправді ми говоримо про знищення нашого біорізноманіття в цілому. Тому цифри будуть дійсно нереально великі. Наразі вони мінімальні.

Тобто цифра у 2,4 трлн грн може зрости у 3-4 рази?

— Так, так, адже ми ще перебуваємо у війні. Проте ми будемо вживати всіх заходів. щоби притягнути окупантів до відповідальності. Аби вони заплатили за ті збитки, які заподіяли нашому довкіллю.

Окрім шкоди, яку завдали екології, ще є цілеспрямоване знищення ГЕС. Як це вплинуло на екологію?

— Будь-які обстріли впливають на довкілля. Це забруднення води, адже туди потрапляє паливо від ракет, це викиди в атмосферне повітря, адже йде горіння. Все це впливає не лише на природу, а й на нас, людей. Адже ми п'ємо воду, ми цим дихаємо. 

До речі, наскільки на екологію і на людей впливають вибухи від ракет, дронів, боєприпасів?

— Забруднюються ґрунти і загалом вся територія забруднюється небезпечними предметами та важкими металами.

У майбутньому нам слід проводити рекультивацію цих земель, десь потрібно буде проводити консервацію. Адже все це може потрапляти у продукти, якщо ці землі використовувати для сільськогосподарських потреб. Знову ж таки, десь є нерозірвані вибухонебезпечні предмети, на яких можуть підриватися і люди, і тварини.

Чому міліють річки?

— Є декілька факторів. Перший — ця весна була посушливою, а зима не сильно сніжна. Такі природні процеси періодично відбуваються. Але загалом Україна на сьогодні є країною, яка є мало забезпечена питною водою. За цим показником ми на 86-му місці у світі. Це дуже низький.

І це дуже серйозно впливає на доступ до чистої питної води нашого населення.

Для того, щоб виправити ситуацію, ми згідно європейських директив, торік розробили плани управління басейнами річок. Це передбачає розчистку малих річок, аби у майбутньому повернути їм водність.

От ми досліджували річку Рось і воно показало, що на ній побудовано дуже багато гідротехнічних споруд, які заважають проходженню води. Через це десь йшло обміління, бо перекривалася вода, а десь навпаки збиралася більше. Буває, десь вони замулюються, їх ніхто не чистить. Це комплексна проблема, над якою треба працювати.

А чому міліють річки на заході України?

— На це впливають багато речей. І не лише виробництво гідроелектроенергії, а й погода. Була безсніжна зима, весна — посушливою, без дощів. До того ж триває зміна клімату. Науковці кажуть, що на сьогодні степ просунувся на північ країни на плюс 200 кілометрів.

Все це в комплексі призводить до того, що ми отримуємо, зокрема, і обміління річок.

Ну, окрім всього іншого, відновлюється також і популяція диких тварин. Зокрема, на західній Україні. Певно, на це вплинула заборона мисливського сезону?

— Так, на початку повномасштабного вторгнення майже всі військові адміністрації прийняли рішення про заборону полювання під час широкомасштабного вторгнення. Відповідно полювання не відбувалося, популяція тварин відновлюється і це дійсно помітно.

Наш моніторинг тварин показує збільшення тварин, відновлення тих популяцій, які були в дуже малій кількості. Це не може нас не радувати.

Але разом з тим, на жаль, ми втрачаємо наші популяції на сході України. До речі, хочу сказати, що, попри нашу територію, 30% всього біорізноманіття Європи саме в Україні.