Мовні скандали — чому Київ вперто російськомовний
Поділитися
В Україні 21 лютого відзначають День рідної мови, але це не завжди про українську. Мовні питання і конфлікти досі не зникли, адже хоча російську з початком повномасштабної війни вважають ворожою, нею частина українців розмовляють і думають.
Яку мову варто вважати своєю рідною і що відбувається в містах, які прийнято називати російськомовними, Новини.LIVE розпитало у вчительки української мови Валентини Павлушенко.
— Рідна мова — не означає українська. То ж як визначити?
— Одна з версій, що рідна мова — це етнічна мова твого роду. Наприклад, ти живеш в Канаді, але твоя рідна — мова українська, бо в тебе предки українці. Є версії, що це мова перша, якою ти заговорив у дитинстві і якою ти мислиш.
Але тут, особливо для нас, це актуально, що ми можемо переходити на іншу мову. Тому про це сперечаються, що рідна — не завжди перша і не завжди материнська. Це все ж таки та, яку ти для себе визначаєш рідною і ти нею мислиш.
Рідна мова, це коли ми нею пізнаємо світ, долучаємося до цінностей, але в певній національній своєрідності. От коли для тебе своя їжа — це вареники, бо це національна їжа. так само проявляється і з рідною мовою. Рідна мова — це як ми сприймаємо світ.
— Ви до якого критерію схиляєтесь щодо визначення рідної мови?
— Схиляюся до того, що коли люди починають вивчати історію свого роду, то вони все ж розуміють, що це мова землі, на якій ти живеш. Ми завжди говоримо про ареал мови. От є люди з Харкова, які виросли в стереотипах, що на сході не було української. От їм одразу треба показувати ареал поширення мови, що вона там була, і це чи не центр розвитку української культури та літератури.
Можна вивчити правила, але треба вивчити і глибину, щоб не було так, що людям українську мову притягнули за вуха як державну.
— Чи може бути, щоб рідних мов було дві?
— Так, може бути. Є етапи переходу. В мене зараз багато учнів дорослих з Харкова, тому приклад про них. Приходять на заняття і кажуть – я в школі не вчив українську, але я відчуваю, що це моя рідна. От фактично він її не знає, але відчуває. От в чому річ, коли ти відчуваєш, то вивчити легше. Важче тим, хто вчить для роботи, а так вона не потрібна. Краще не знати, але захотіти.
— Чи можна вважати правильним, що рідна має дорівнювати державна і навпаки?
— Це не завжди так. У нас є нацменшини. Загалом по світу не завжди державна мова це рідна. Але у нас ситуація особлива, у нас інша проблема. У нас люди не ідентифікують, що українська — це їхня рідна.
— Українці в Європі зараз вивчають інші мови. Умовно, якщо українцю сподобається польська і він перейде на неї, то може з часом назвати її рідною?
— Вони будуть, вивчаючи мову, відкривати ментальність. Якщо вони справді в це закохаються і самі для себе вирішать, то хай буде так. Питання в тому, чи українці за кордоном досі розмовляють українською, чи розмовляють з дітьми. Є такі діти, які пішли за кордоном до першого класу і не вчать українську мову — ні читати, ні писати. От для них вже справді українська не рідна, якщо і батьки нею не говорять.
— Ваше бачення — чи стали українці більше говорити українською?
— Київ вперто російськомовний, реально. Я хочу сказати, що Дніпро і Харків, наприклад, прагнуть вивчити українську. Можливо, справді впливає те, що вони ближче до фронту, це треба досліджувати. А от Київ... Я приходжу в кав'ярню, а вони тобі – "дайте сахар". Але загалом люди переходять на українську, наприклад у соцмережах. І це круто, бо це великий пласт життя.
— Як ви мотивуєте людей вчити українську мову?
— Я не мотивую, ми шукаємо мотивацію разом. Вони приходять і я питаю, для чого їм мова. Відповіді бувають різні. У мене є іноземці, які трішки знають російську, а хочуть вивчити українську. Їхня мотивація — підтримати Україну. У мене є такі учні із США. В українців мотивація — для роботи, або говорити гарніше. А відсоток людей, які хочуть знати українську, бо це їхня рідна мова, — невеликий. Але він є, і він найцінніший.
Нагадаємо, в Україні мовні скандали іпд час повномасштабної війни лише посилилися. В Одесі 11 лютого розгорівся черговий скандал. Мовний активіст заявив, що його намагалися задушити через прохання змінити російськомовну вивіску. Подія сталася в одному з магазинів одягу.
Як ми писали раніше, до мовного омбудсмена постійно надходять звернення від мешканців Одеської області щодо порушень мовного закону. Йдеться про посадовців місцевого самоврядування, які забезпечують роботу переважно російською.
В інших регіонах країни також вистачає мовних скандалів. Не так давно через мовні висловлювання активісти у Львові вимагали звільнити Ірину Фаріон. Вона заявила, що не вважає українцями військових ЗСУ, які говорять російською.
Тоді національний університет "Львівська політехніка" прокоментував скандальне інтерв’ю ексдепутатки Ірини Фаріон журналістці Яніні Соколовій. Там уточнили, що університет не несе відповідальності за висловлювання працівників та студентів поза його межами. Все ж таки її звільнили з навчального закладу.
Читайте Новини.LIVE!
