Гетманцев зробив детальний прогноз для України на 2024 рік

Яку суму міжнародної фінансової допомоги отримає Україна у 2024 році, який місяць у 2022 році був найважчим для країни, у скільки обходиться війна проти Росії на рік, а в скільки на день — в інтерв'ю Новини.LIVE розповів Данило Гетманцев, голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Яка ситуація в українській економіці наразі, враховуючи не лише щоденну війну, а й систематичні удари РФ по інфраструктурі, енергетиці тощо?

— Розумію, що клікабельно говорити про катастрофи, але підстав для цього немає, ми з упевненістю дивимося у 2024 рік. У нас абсолютно стабільна ситуація у фінансах, тим паче з урахуванням останнього рішення Конгресу. 

У першому кварталі ми вже отримали 10,2 млрд доларів допомоги. Це включає майже 4,9 млрд доларів від ЄС у рамках Ukraine Facility. Близько 1,5 млрд доларів надійшло від Канади. Ще стільки ж від Світового банку — це кошти, які надали Велика Британія і Японія. Щодо останньої, маємо дуже потужну підтримку від уряду Японії, який загалом надав 2,1 млрд доларів з початку року. Ще майже 900 млн доларів прийшло від МВФ, 300 млн доларів від Норвегії.

І якщо говорити про перший квартал, то ми залучили трохи більше, ніж чверть від тих коштів, на які розраховуємо отримати цього року. 

Щодо основних сум у ІІ-IV кварталах, очікуємо на 12,4 млрд доларів від ЄС, з яких 1,6 млрд доларів уже надійшли у квітні, 4,5 млрд доларів від МВФ, 1,5 млрд доларів — від Світового банку. Додатково ще 7,8 млрд доларів від США. Це не грантові кошти, а кредитні, які можуть бути списані: частково в листопаді цього року та у 2026-му.

Тому Україна стабільно пройде цей рік.

Загалом, яку саме суму допомоги маємо отримати цьогоріч?

— Розраховуємо на 42 млрд доларів доларів. 37 млрд доларів із них — напряму із заявленої міжнародної допомоги. Також йдуть перемовини щодо нашого боргу по євробондах, а це ще плюс 4,5 млрд доларів економії на погашенні й обслуговуванні такого боргу у 2024 році.

Ще місяць тому Ольга Стефанішина говорила про те, що ситуація в українській економіці вкрай погана і на той час ми отримали лише 10% від усієї міжнародної заявленої допомоги.

— Дійсно, тоді ситуація була достатньо складна. Допомога постійно відкладалася, особливо певна невизначеність була від США. І загалом у нас була складна ситуація на початку року. Але ми готувалися і до такого сценарію, прийнявши цілу низку рішень у 2023-му, які дозволили наповнити державний бюджет.

Зокрема, це додатковий податок на банки, перерозподіл військового ПДФО з місцевих бюджетів до державного. Також нам вдалося непогано розмістити військові облігації. У першому кварталі цього року роловер по ОВДП, тобто заміщення новими випусками старих, становив 130%.

Ми мали достатньо істотне перевиконання з надходжень з боку як Державної податкової служби тих податків, які адмініструються ДПС, так і митниці попри блокування кордонів. За перший квартал митниця перевиконала план на 8 млрд гривень, податкова — на 33 млрд гривень. Якщо говорити рік до року, то це плюс 60%.

Цього в тому числі вдалося досягти за рахунок нашої програми детінізцаії, яка є досить потужною та підтримується бізнесом і людьми. Ми розуміємо, що економіка України не може не бути детінізованою, бо продовження її роботи в тіні — це зрада країни, яка воює.

Тому з урахуванням ресурсів, які ми консолідували, ми достатньо безболісно пройшли перший квартал. Навіть з урахуванням того, що перші два місяці 2024 року, за винятком коштів від Японії, ми практично не отримували допомогу.

Тому, підсумовуючи, — ситуація на сьогодні є контрольованою. 

Так, дійсно зросли виклики, пов'язані із останніми обстрілами і знищенням енергетичної інфраструктури. Нещодавно НБУ погіршив зростання реального ВВП з 3,6% до 3% на цей рік з урахуванням цих ризиків. Утім ніхто не сидить склавши руки. Працюємо над поставками обладнання, ремонтами.

Зараз, із розблокуванням військової допомоги США, ми отримаємо більше засобів ППО, в тому числі і для захисту критичної інфраструктури. Також нагадаю, що на тлі таких обстрілів нам прогнозували нульове економічне зростання на 2023 рік, а по факту отримали понад 5%.

Щодо фінансової ситуації, то загалом навіть і близько не можна порівняти нинішній стан речей із початком війни. Чи навіть березнем-квітнем 2022 року. От тоді дійсно було критично. І навіть тоді нам вдалося впоратися з викликами навіть без істотної допомоги партнерів, а консолідуючи наші внутрішні зусилля.

Наразі ми контролюємо всі процеси в сфері фінансів і маємо тут дійсно сильні результати як для країни, яка перебуває у такій війні. У нас стабільна гривня, а інфляція співставна рівню Іспанії. Менша, ніж в Естонії, не кажучи вже про Туреччину. У нас стабільна працююча банківська система і довіра громадян до неї. В січні цього року у нас зменшилися депозити, з чого намагались зробити катастрофу, але вже у лютому-березні відновилися.

Зменшення депозитів не було пов'язано з тодішнім ймовірним блокуванням рахунків ухилянтам?

— Ні, зменшення депозитів у січні — це сезонне явище останніх 10 років. До речі, у січні 2023 року вони також скорочувались, хоча й меншими темпами, але ж хто про це зараз згадає? Сезонність пов'язана із піковими розрахунками наприкінці року і сповільненням економічної активності на початку року. Це точно немає нічого спільного з тими чи іншими поправками до закону про мобілізацію. 

До речі, те, що маємо стабільний приріст банківських вкладів населення і бізнесу від початку війни, ознака як збереження довіри до банківської системи, так певною мірою — детінізації.  

Попри те, що у 2022 році ми втратили майже 30% економіки, маємо зростання у податкових надходженнях, в тому числі за рахунок руйнування корупційних схем з ухилення від оподаткування. Наведу приклад відбілювання у галузі торгівлі. У перші два місяці 2024 року підприємства торгівлі збільшили нарахування ПДВ на 40%, маємо плюс 30% від них за кількістю виданих чеків. Що це, як не детінізація? Звісно, вона тут не завершена, але напрямок правильний. 

У 5 разів зросло податкове навантаження на літр пального з ПДВ, щодо алкоголя план перевиконано на 100%. Шалені цифри у нас також щодо грального бізнесу. Якщо у 2022-му ми зібрали 740 млн гривень, то вже у 2023-му — 10,5 млрд гривень. Тільки у березні 2024 року надходження від "ігорки" збільшились вчетверо — до 2 млрд гривень за один місяць. 

Ми почали забезпечувати рівні правила господарювання для всіх суб'єктів, що, власне, від нас і вимагав білий бізнес. Але без допомоги наших партнерів було б дуже складно. Хоча на початку 2022 року були певні ризикові рішення.

Як нам економічно вдалося пройти початок війни?

— У нас дійсно була достатньо висока інфляція у 2022-му році — 26%. І взагалі наприкінці лютого — початку березня того року ціноутворення відбувалося точно не за економічними правилами. В Києві були абсолютно порожні прилавки, якісь гуманітарні консерви з Польщі. Скажу відверто — були такі регіони, де ми побоювалися навіть голоду.

Харків, наприклад, чи ті регіони, де люди не могли по кілька днів зняти готівку. Її просто не було. Але за декілька днів, навіть не тижнів, ситуація була стабілізована. Вже наприкінці березня — на початку квітня ми побачили, що економіка почала оговтуватися. За це велика подяка нашому бізнесу, банківській системі, великим торговельним мережам.

Незважаючи на ризики для життя, всі вони продовжували забезпечувати людей і готівкою, і харчами. Березень 2022 року був для нас безперечно критичним і його у жодному не можна порівняти із сьогоденням.

Система не була готова для такого шоку, всі працювали 24/7 у прямому сенсі цього слова. Всі ці питання вирішувалися достатньо швидко, без будь-яких бюрократичних процедур, дзвінками і навіть вночі. Навіть великий бізнес пішов нам назустріч і заплатив наперед податки, обнуливши свої рахунки.

Некоректно в цьому плані спершу повела себе тютюнова галузь. Це не міжнародні компанії, а наші. Але врешті й вони вирівнялися у своєму ставленні до держави та відкоригували своє відношення. Але трішки пізніше, вже десь під кінець квітня.

Все це вкупі дало нам можливість втримати ситуацію на початку війни.

Повертаючись до 2024 року і допомоги у 42 млрд доларів. Ці кошти ми отримаємо до кінця року і це залізно?

— Залізного нічого нема, але якщо ми з вами говоримо на рівні передбачуваності, то це найвищий рівень передбачуваності. Звісно, треба буде виконати всі умови, пов'язані із наданням зовнішнього фінансування: за планом Ukraine Facility, програмою EFF від МВФ, програмою DPL від Світового банку тощо.

Це понад 200 різноманітних умов щодо проведення реформ та інституційного розвитку у тих чи інших сферах. Нічого архіскладного там немає, і це, безперечно, у наших інтересах.  
Кошти міжнародної допомоги йдуть на невійськові видатки: соціалка, освіта, медицина, допомога бізнесу у розмірі 45 млрд гривень. Тут також є певні особливості.

Зокрема, щодо допомоги США, зараз з'явилась додаткова вимога, щоб ці кошти не йшли на пенсійні виплати.

У скільки нам обходиться війна?

— Приблизно у 2 трлн гривень на рік. Якщо говоримо про 2023 рік, то це до 2,1 трлн гривень на рік прямих видатків на оборону і понад 5 млрд гривень на день. Це величезні кошти.

При цьому загальні видатки на сектор оборони разом із безпекою є ще більшими — у 2023 році вони перевищили 2,6 трлн гривень. 

Ба більше, хочу зазначити, що ці видатки зростають. На жаль, ми втрачаємо людей, і як би це не звучало, це також обраховується в грошах, як і втрати техніки. Зараз ми маємо мобілізувати нові бригади, це теж коштує грошей. Але на 2024 рік будемо поки що орієнтуватися на витрати минулого року. 

Часто чую, що Україна має перевести свою економіку на військові рейки, як це зробила РФ. Що думаєте з цього приводу?

— Важливо уточнити, що ми розуміємо під військовими рейками. Загальна мобілізація і діти, які в три зміни роблять ящики для патронів? У такому у нас немає потреби і про такі військові рейки мова не йде.

Якщо говорити про певні правила, які змінили життя економіки в військовий час, то вони вже реалізовані й будуть тільки посилюватися. Мова про збільшення державного замовлення на військові і навколо-військові товари, робота у три зміни для легкої промисловості, розгортання оборонно-промислового комплексу. Ми ж виготовляємо не лише дрони, а й різну військову техніку.

Це також релокація бізнесу — ми перевезли величезну кількість підприємств з сходу на захід, і це теж військові рейки. Загалом наша економіка працює по-іншому, з урахуванням особливостей війни.