Два роки не вдома — як живуть українці в Ірландії

Ірландія — одна з перших країн, що відкрили свої двері для українців, коли Росія розпочала повномасштабну війну. Зараз у країні живе понад 100 000 біженців з України, і ця цифра зростає. 

Віза для в'їзду не потрібна, а тимчасовий захист можна оформити прямо в аеропорту Дубліна. Житло біженцям надають безкоштовно, однак кількість його обмежена, тож, можливо, доведеться чекати в готелі, школі чи спортивному залі. 

Після отримання індивідуального номеру PPS, який видає Департамент соціального захисту, українці отримують доступ до безкоштовної медицини, навчання у школі та можливості працевлаштування. 

Максимальна фінансова допомога на одного дорослого в країні становить 220 євро на тиждень, а на дитину — додаткові 140 євро на місяць.

Про свій особистий досвід проживання в Ірландії два роки війни спеціально для Новини.LIVE розповіла журналістка Євгенія Брага. 

Два роки не вдома: Євгенія Брага з Ірландії

Якби мені два роки тому сказали, що я опинюсь в Ірландії і затримаюсь тут надовго, я б подумала, що це жарт. Ніколи не була в цій країні, навіть як турист. Усі мої знання закінчувались стереотипним набором: Guinness, леприкони та багато рудих людей.

Коли почалось повномасштабне вторгнення, не було жодної думки про те, щоб поїхати закордон. Я не уявляла, що я там буду робити і кому я там потрібна. І якби не моя подруга, яка на той момент вже четвертий рік жила з чоловіком в Ірландії, ця країна так би і залишилась для мене містичним смарагдовим островом. Але ось я тут вже два роки. 

Ця країна зустріла українців неймовірним теплом і турботою, одна з найперших країн, яка відкрила для нас кордон. Людям видавали тимчасовий захист одразу в аеропорту і звідти одразу ж везли на розселення. 

Мій пошук житла відрізнявся. Мені надіслали посилання благодійної організації, яка допомагала поселити українців у хост-родини. Потрібно було заповнити гугл-форму і чекати, коли з тобою зв’яжуться.

Для мене було незрозуміло, як незнайомі люди можуть поселити в себе когось з іншої країни, не знаючи про цю людину нічого. Але в тому, можливо, і є різниця наших менталітетів. Бо саме так я знайшла свою другу родину. І не тільки я, а ще 24 000 українців.

Умови надаються на півроку і з хостами (приймаючою родиною. — Ред.) за цей час має статися метч. Бо інакше важко вжитися з новими людьми, що часто відбувалося, і українців переселяли. 

Багатьох розселяють в готелі, гуртожитки, окремі будинки і  навіть у модульні містечка з будинками на чотирьох людей, що побудували спеціально для українців.

Але не буду ідеалізувати — ситуація з житлом в Ірландії кризова. Тому розселяли українців тимчасово і в наметові містечка, і в спортзали чи монастирі. Але згодом знаходили більш облаштоване житло.

Дітям забезпечується безкоштовне навчання в ірландських школах, усім — безкоштовна медицина. Залишилось тільки розібратися як до всього цього отримати доступ. 

Перший рік. Адаптація

Як тільки ти отримав документ про тимчасовий захист і житло, одразу маєш право отримати соціальні виплати. Виплати у розмірі 220 євро видавалися щотижня, і ти мав приходити за ними на поштове відділення.

Але тим, кого розселили у віддалені міста, людям з інвалідністю та пенсіонерам виплати приходили на ірландську банківську картку.

У той самий момент ти мав право одразу влаштуватися на роботу, але можу сказати про себе, що перші пів року я про це навіть не думала. Не тому що не хотіла, а просто намагалась адаптуватися і зрозуміти, як усе влаштовано не в Україні.

Коли прийшов стан прийняття, прийшло і бажання шукати роботу. І, звісно, за фахом. Але на це я витратила ще 7 місяців. Хоча влаштуватися в магазин, кафе, бар чи готель можна було достатньо швидко. Приміром, багато українців працюють у мережах магазинів Tesco та Lidl.  

Щоб влаштуватися за фахом, маєш мати гарну англійську (спойлер — як виявилося, у мене її не було) і мають бути референси від ірландських роботодавців або ж досвід праці в міжнародній компанії.

Проте усе можливо, якщо докласти максимальних зусиль і бути готовим до того, що саме на ту позицію, на якій ти знаходився в Україні, тебе одразу не візьмуть. 

За ці 14 місяців Ірландська служба зайнятості (Intreo) ніяким чином не примушувала мене працювати. Українців запрошували на зустрічі, де розповідали як шукати роботу, які безкоштовні курси можна пройти для підвищення кваліфікації або отримання нової, пропонували допомогу у складанні резюме.

Я б назвала цей період "початкова школа", бо ти як дитина навчаєшся усьому новому та інколи реально відчуваєш себе дитиною, коли не розумієш як влаштована система. Бо ми звикли, що все відбувається швидко, і за день можна орендувати квартиру, відкрити рахунок у банку та зробити повний чек-ап здоров’я. Але в Ірландії тільки відкриття рахунку займає кілька тижнів.  

Тому треба понизити градус очікування миттєвого результату і запастися терпінням. Та, як виявилося, терпіння знадобилося і самим ірландцям. 

Другий рік. Що змінилось? 

На сьогодні в Ірландії 104 689 людей з України (дані за грудень 2023). 74 500 людей наразі проживають  у державних помешканнях, 57 000 — у повністю обладнаних помешканнях.  Працевлаштовано понад 16 000. 

Ця суха статистика показує активізацію служб зайнятості та Департаменту юстиції, де наразі я і працюю. Ірландія приймає 2,3% усіх бенефіціарів тимчасового захисту в ЄС та Європейській економічній зоні. Тому багато українців переїхали до Ірландії з інших країн.

Так тут з’явився термін "економічний турист". Адже 220 євро тиждень = 880 євро на місяць і це тільки на одну людину.

Ірландія зіткнулася з тим, що велика кількість українців їздить по різних країнах і збирає виплати. Отримують одночасно тут і, приміром, у Британії чи Німеччині і ще встигають з’їздити за ними в Канаду.

Деякі українці повернулися додому через кілька місяців і півтора року отримують виплати на карту там. Плюс, за правилами служби зайнятості, українці мають повідомляти дати відсутності в Ірландії, і на цей момент виплати заморожуються, окрім законних двох тижнів канікули.

Але багато хто почав подорожувати набагато більше і, звісно, не повідомляти про це. Не буду перераховувати всі випадки, але все це призвело до змін умов для українців в Ірландії. 

З 2024 року українці з тимчасовим захистом будуть забезпечені житлом максимум на 90 днів. Після цього повинні будуть самостійно знайти житло або скористатися орендою. Жодне житло від держави не надаватиметься після закінчення 90 днів, окрім підтримки, наданої через програми Offer A Home або схеми допомоги в оплаті оренди. 

Протягом цього часу вони також отримуватимуть знижені виплати соціального захисту — 38,80 євро на дорослого і 29,80 євро на дитину, поки вони залишаються в наданому державою центрі перебування.

Після того, як українці під тимчасовим захистом залишають центр перебування, вони матимуть право подати заяву на отримання стандартної соціальної допомоги за умови відповідності стандартним умовам пошуку роботи. 

Центри проживання будуть пропонувати харчування та прання, медичну допомогу та програму заходів для дітей та молоді. Там також надаватимуть інформацію про права та допомогу у пошуку житла та інтеграції. 

Також з жовтня 2023, якщо ти проживаєш у житлі від держави, то не маєш право покидати його навіть на добу без особливого дозволу, за яким ти звертаєшся у відповідну службу. Так само з 2023 року усі, хто живе в готелях, сплачують по 10 євро на день за харчування. 

Чи змінилося ставлення ірландців до нас? Немає однозначної відповіді. Але це точно викликало бурю незадоволення серед місцевих.

Проте добре, що ми вміємо вчитися на своїх же помилках.  З мого особистого досвіду, я дедалі більше зустрічаю українців, які працюють або в активному пошуку роботи та житла. Проте я впевнена, що це далеко не усі зміни, які чекають на нас в Ірландії.