У шльопанцях, але з ракетами — як із племінного ополчення хусіти стали проблемою світового масштабу

Російське інформагентство "РІА новости" повідомило, з посиланням на джерело, близьке до руху "Ансар алла", що єменські хусити успішно провели випробування гіперзвукової ракети. За словами джерела, в Ємені мають намір розпочати виготовлення таких ракет для використання під час атак у Червоному, Аравійському морях та Аденській затоці, а також проти цілей в Ізраїлі.

Чи справді хусити — така страшна загроза, і хто вони взагалі такі, розповів ізраїльський журналіст Новини.LIVE Сергій Ауслендер.

Гіперзвукові ракети хуситів

Інформація про успішне випробування цих ракет відповідає дійсності приблизно так, як і твердження про те, що земля пласка.

Нікому поки що (США, Росія, Франція, Іран) не вдалося створити гіперзвукову зброю, під якою ми розуміємо те, що вона здатна на гіперзвуковій швидкості маневрувати в щільних шарах атмосфери. Китай начебто повідомив про те, що випробував гіперзвукову ракету, здатну вражати цілі на дистанції в 1600 км, але це поки що підтвердження не отримало.

Уявити, що єменські терористи, що знаходяться на рівні розвитку приблизно в районі 14-15 століть змогли вирішити технічну проблему такої складності, не можна в жодних найсміливіших фантазіях.

Хто такі хусити

Взагалі цей рух називається "Ансар алла". Зародився він на півночі Ємену, спочатку як мирно опозиційний чинній владі.

Його очолили вихідці з клану Аль-Хусі, звідки й пішла назва "хусити". Поступово, "Ансар Алла" перейшла до збройної боротьби з центральним урядом Ємену, який ослаб.

У 2014 році в цій країні розпочалася громадянська війна, і хусити перейшли до активних дій, здобувши низку перемог і захопивши столицю Сану та порт Ходейда на Червоному морі — головні морські ворота до країни.

Приблизно в цей же час на них звернув увагу Іран, якому був потрібен плацдарм на Аравійському півострові, поблизу споконвічного супротивника персів — Саудівської Аравії. Іранці швидко встановили потрібні зв'язки і почали накачувати єменців зброєю, зокрема далекобійною та потужною, ракетами та безпілотниками.

У 2015 році Ер-Ріяд розпочав військову операцію проти хуситів, сформувавши для цього міжнародну коаліцію з 10 країн, що включала навіть Пакистан. Бойові дії розтягнулися аж на 7 років і продовжувалися з різною інтенсивністю.

Жодних особливих успіхів Саудівська коаліція не досягла, хусити ж регулярно обстрілювали її територію, у тому числі столицю, ракетами та безпілотниками. Удари завдавали і нафтопромислам.

У 2022 році Ер-Ріяд та "Ансар алла" уклали перемир'я, Саудівська Аравія не змогла досягти жодних військових успіхів, а головне — центральна влада в Ємені так і не була відновлена.

Наразі законний уряд контролює лише частину території країни. Є анклави під контролем ІДІЛ та Аль-Каїди, є проксі Саудівської Аравії та Еміратів. Ємен перетворився на ковдру з різних частин тканин, але хуситам (це важливий момент) дісталася територія, що примикає до Баб-ель-Мандебської протоки.

Фактично це найвужче місце в Червоному морі, ворота, через які в бік Суецького каналу проходить величезна кількість торгових кораблів. Приблизно 30% світових контейнерних перевезень здійснюються через цю протоку. Це найкоротші шляхи з Перської затоки, Китаю та Індії до Європи та країн Північної Америки.

Згубне місце

Майже одразу після 7 жовтня, варварського нападу Хамаса на південь Ізраїлю та початку бойових дій у Газі, хусити заявили про свою беззастережну підтримку палестинських терористів. Втім, лише словами підтримки єменські терористи вирішили не обмежуватися та оголосили про морську блокаду Ізраїлю.

Тут знову трохи географії. Найпівденніший порт єврейської держави Ейлат знаходиться саме на Червоному морі та є своєрідною альтернативою Суецькому каналу. Частина вантажів доставляється туди та автомобілями перевозиться до портів середземноморських.

Крім того, пристойну частину товарів із Південно-Східної Азії Ізраїль отримував також через порт Ейлата. Наприклад, неабияку кількість автомобілів. Забігаючи наперед, скажу, що імпорт машин уже впав, а ціна вже збільшилася.

На озброєнні хуситів, як показала ця війна, є протикорабельні та балістичні ракети, безліч безпілотників — уся зброя, як уже говорилося, іранського виробництва.

Спочатку єменські бойовики намагалися обстрілювати Ейлат (це приблизно на відстані 2000 км), але ізраїльська ППО досить легко відбила ці атаки. Тоді ж відбулось перше в історії бойове перехоплення балістичної ракети в стратосфері. Відзначився розрахунок комплексу "Хец".

На морі все набагато гірше. Спочатку хусити заявили, що обстрілюватимуть лише кораблі, які належать Ізраїлю. Але як їх розрізнити? Морський фрахт — справа складна, заплутана.

Скажімо, корабель, який везе вантаж холодильників з Китаю до Італії, йде під прапором Беліза, екіпаж міжнародний, знаходиться в оренді у грецької судноплавної компанії, належить сінгапурській фірмі, частиною акцій якої через ланцюг офшорів володіє бізнесмен, який має ізраїльське громадянство. Чи можна вважати це судном, що належить Ізраїлю?

Тому хусити трохи скоригували свої плани і стали обстрілювати вже всі кораблі, які намагалися пройти повз їх узбережжя. Парочку навіть захопили, висадивши на них десанти з вертольотів та швидкохідних катерів. Пояснюючи свої дії тим, що атакуватимуть ті кораблі, які йдуть до Ізраїлю.

За п'ять місяців терористи "Ансар Алла" змогли пошкодити ракетами та дронами кілька десятків суден, одне потопити, і в одному із випадків загинули члени екіпажу. Потоплене суховантажне судно "Рубімар" везло понад 20 тисяч тонн хімічних добрив, не рахуючи палива. У Червоному морі назріває серйозна екологічна катастрофа.

Щодо судноплавства, то сталася зовсім немислима річ. За кілька місяців терористи буквально паралізували найважливішу судноплавну артерію планети, тепер більше половини суден йдуть навколо Африки, повз мис Доброї Надії, як у 19 столітті.

Усе це відразу позначилося на вартості фрахту і страховок і починає позначатися на вартості буквально всього. Хуситам вдалося те, що не вдалося гітлерівській Німеччині під час Другої світової війни.

Але це ще не все. Хусити зуміли пошкодити оптоволоконні кабелі інтернету та телекомунікацій, які пов'язують Європу та країни Азії та Близького Сходу. Оператор кабелів — гонконгська компанія — перенаправляє трафік іншими каналами, але перебої з інтернетом вже відчуваються. Цими кабелями проходить до 10 трильйонів доларів на день транзакцій за товари та нафту. Це вже загроза світовій інфраструктурі — річ більш ніж серйозна.

Імпотенти з авіаносцями

Світова спільнота (образно назвемо "Західний світ"), яка страждає від цього "свавілля", поводиться щонайменше дивно. Вже дві міжнародні коаліції — американо-британська та європейська, намагаються відновити судноплавство через Червоне море, але безуспішно.

Кораблі і літаки завдають ударів по берегових цілях, ракетних установках і позиціям хуситів, але дуже акуратно і фрагментарно. Про жодну масштабну операцію й мови немає.

Порт Ходейда, основна морська база хуситів, взагалі майже не страждає, це лише надихає терористів на нові напади. Уся колосальна військово-морська міць "Західного світу" виявилася подібною до кувалди, якій потрібно відбиватися від зграї розлючених ос.

Не менш дивно поводиться Єгипет, чиї збитки від "діяльності" хуситів вже досягли критичних величин. Трафік кораблів через Суецький канал, а значить і доходи від його експлуатації, впали майже наполовину, а це найважливіше джерело валюти для Каїра, що страждає від перманентної економічної кризи (10 млрд доларів на рік).

Але Єгипет, що теж має непогані можливості на морі і в повітрі, буквально не хоче зв'язуватися з хуситами.

Удари не за адресою

Власне, хусити — не проблема, а лише її симптом. По ідеї, атакувати потрібно не Сану і Ходейду, а Іран, який, вишикувавши шиїтську дугу від Ємену до Лівану і створивши цілий ланцюг своїх проксі, активно веде регіон до великої війни.

Але "Західний світ" взагалі навіть не думає про те, щоб вирішити основну проблему Близького Сходу, показавши аятолам, що їхні дії можуть спричинити сумні наслідки для Ісламської республіки. Що тільки розпалює апетити Тегерана, який розширює свій вплив дедалі далі.

Хусити тим часом, зрозумівши, як можна "монетизувати" свій успіх, оголосили, що братимуть плату за безпечний прохід по Баб-ель-Мандебській протоці. Зрештою, не вони його "побудували", але мають протикорабельні ракети — більш ніж серйозний аргумент.