Освіта у Франції — специфіка системи та можливості для українців

Вже більше двох років триває повномасштабне вторгнення і близько 70 000 українських біженців знайшли прихисток у Франції. З продовженням війни, біженці шукають можливості працювати та вчитися, адже ніхто не може дати точних прогнозів, коли війна закінчиться і можна буде повернутися додому.

Про специфіку освітньої системи у країні розповідає журналістка Новини.LIVE у Франції Валерія Рождественська.

Освітня система Франції

"Ласкаво просимо, українські учні: національний освітній персонал повністю мобілізований для того, щоб учні з України та українські біженці отримували шкільну освіту швидко та в максимально нормальних умовах", — зазначається на сайті Міністерства освіти та молоді Франції.

Також на сайті зазначається, що з 24 лютого 2022-го року у школах, середніх школах і ліцеях Франції прийняли 17 тисяч 677 українських учнів. 

Французька система освіти складається з декількох рівнів, і в її основі лежить доступність до безкоштовного навчання для всіх, навіть для іноземців. З трьох років діти мають право на навчання в "école maternelle", що в перекладі з французької означає "материнська школа". Хоч і називається перший навчальний заклад школою, за принципом роботи такі школи схожі на українські дитячі садки.

У віці з шести до одинадцяти років діти навчаються в "école élémentaire" (в перекладі — "початкова  школа"). Зазвичай, на цьому рівні діти мають три вихідних на тиждень: не тільки суботу й неділю, а ще й середу. 

Далі учні навчаються в "collège" (коледж). Такі навчальні заклади не є коледжами в нашому розумінні, а є лише окремим рівнем середньої школи. З пʼятнадцяти років діти ідуть в "lycée " (ліцей) — це старша школа.

Далі вибір за кожним: навчатися окремій робочій спеціальності на коротких програмах в спеціалізованих закладах, починати працювати або ж отримувати вищу освіту.

У вишах навчання відбувається французькою, тому треба володіти мовою. Для студентів з недостатнім рівнем знання французької існують різноманітні мовні курси, які готують до першого року навчання в університеті.

Навчання для українських біженців: Катерина, Страсбурзький університет

Своїм досвідом ділиться Катерина Касʼян, українська біженка, яка зараз проживає і здобуває вищу освіту у Страсбурзі. Цього року вона закінчує навчання на бакалавра в державному університеті імені Михайла Драгоманова за спеціальністю ''соціальне інспектування та соціальне забезпечення в онлайн форматі''.

 У той же час Катерина навчається в Страсбурзькому університеті на програмі "англійська філологія".

"До цього рік вчила французьку мову в цьому ж університеті на мовних курсах для іноземних студентів. Навчання безкоштовне. Тут зовсім інша система викладання, ніхто не буде за тобою бігати чи тобі нагадувати щось здати, адже основна робота викладача — це наукова робота, дослідження освітнього процесу, а вже потім викладання для учнів", — розповідає українка. 

Також дівчина отримує стипендію в розмірі 633 євро на місяць. 

"Стипендія тут нараховується не залежно від оцінок, а залежно від соціального статусу. За гуртожиток сплачую 300 євро на місяць, маю окрему спальну кімнату з вбиральнею. Плюс можна харчуватися в їдальні за один євро, це повноцінний хороший обід. Чесно кажучи, навчання за цією програмою я не хочу продовжувати. Я б хотіла почати працювати, отримати диплом бакалавра в Україні, зробити його відповідність французькому і тоді вступити тут вже на магістратуру за своєю спеціальністю", — ділиться планами Катерина. І додає:

"Щодо того, чи буду залишатися у Франції — не хочу загадувати. Я хочу, щоб війна закінчилася, і у всіх був вибір, щоб я могла приїжджати додому, а мої рідні могли приїжджати сюди".

Марія, Національна школа мистецтва та дизайну

Також про свій досвід розповідає Марія Андрійчук, яка раніше проживала в Ірпені, а тепер дівчина живе у Франції. Вона навчається в Національній школі мистецтва та дизайну Нансі.

"Навчаюся вже другий рік, проте повторюю перший курс, оскільки для другого курсу мені не вистачило рівня французької мови. Моя спеціальність дослівно перекладається як "комунікації", проте це про графічний дизайн, типографію, фотографію. Я вступала через декілька місяців після приїзду до Франції, у 2022-му році. Я лише відправила мінімальне портфоліо з декількома своїми персональними проєктами. Мене взяли відразу, без документів про знання мови, лише було маленьке інтерв’ю англійською", — розповідає Марія. 

За навчання дівчина нічого не сплачує. Також отримує стипендію — близько 630 євро на місяць, включно з канікулами. 

"Круто те, що майже всі вчителі є практикуючими спеціалістами, як, наприклад,  викладачка малювання, її роботи можна зустріти в музеях цього ж міста. Викладачі розповідають не лише завченими текстами з посібників, а передають знання з власного досвіду. Мінусом є насправді те ж саме — через те, що ці викладачі є більше художниками, ніж викладачами, тому іноді їхні пояснення теорії є неточними, а завдання бувають розмитими і якогось конкретного плану навчання немає", — ділиться враженнями українка. 

Продовжувати будувати свою карʼєру у Франції дівчина, однак, не планує. 

"У майбутньому я точно планую повертатися, Франція не для мене. Та і сфера, в якій я хочу працювати, не залежить від місця проживання", — пояснює Марія. 

Навчання в Україні VS навчання у Франції

Навчання в Україні і Франції порівнює харківʼянка Тетяна Кострикіна: 

"На мою думку, як в Україні, так і у Франції можна знайти свої плюси і мінуси в навчанні. В Україні я закінчила Харківській національний медичний університет, у Франції навчалася на лінгвістичному факультеті. Тобто, це абсолютно різні спеціальності. Проте за внутрішнім станом я помітила, що у Франції все було спокійніше і якось гармонійніше, ніж коли я навчалася в Україні. Звісно, це залежить від багатьох факторів, але на це впливає і атмосфера буденності, яка у Франції некваплива і розмірена", — розповідає Тетяна. 

Сьогодні українці мають багато можливостей для здобування освіти у Франції, двері освітніх закладів для наших біженців відчинені. Проте в кожного все ж є одне найголовніше бажання: щоб війна закінчилася і можна було повертатися чи приїжджати додому.