Чому без звільнення Криму Україна не вистоїть — велике інтерв'ю Рефата Чубарова

Як живе окупований Крим та чому Україна не вистоїть без деокупації півострова — в інтервʼю Новини.LIVE розповів голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. 

Як в останні 10 років анексії та 2 роки повномасштабного вторгнення живе окупований Крим?

— Живе по-різному, бо населення Криму є різноманітним. Затятих прихильники Росії стало набагато менше, але вони ще є. Це вихідці з Росії, яких незаконно переселили до Криму після анексії. Але зараз вони у певній то паніці, то тривозі, бо усвідомлюють, що Крим буде звільнено. На сьогодні півострів є прифронтовою територією.

Є чисельна частина кримчан, яка очікує на звільнення. Це кримські татари, етнічні українці. Їх дуже хвилює, як це буде відбуватися — у військовий спосіб чи у дипломатичний. Ми радимо їм, щоб вони готувалися до ситуацій, коли треба буде дбати про свою безпеку.

Тобто до евакуації?

— Ні. Ті, хто живуть близько до військових об'єктів, щоб заздалегідь знаходили інші місця. Тим, хто живе на землі, як ми кажемо, у своїх будинках чи в селі, щоб вони готували погреби для безпеки. Ті, хто у місті, щоб знали про маршрути у бомбосховища. Люди мають бути готові до різних дій.

Ну і про Крим. Там немала частина таких, які не знають, чого саме хочуть, але в будь-який момент всі хочуть спокою. Проте всі вже розуміють, що, поки питання Криму не розв'яжеться, спокою не буде. Інша справа, різні частини населення Криму по-своєму хочуть цього розв'язання.

Хтось хоче, щоб Крим залишився, як Москва стверджує, навічно у складі Росії, хтось хоче, щоб окупанти забралися з півострова.

А чому прихильників Москви у Криму поменшало?

— У перші роки Москві вдавалося навʼязати думку, що, мовляв, світ вже погодився з тим, що Крим є частиною Росії і скоро будуть зняти всі санкції. Ми бачили вибухове будівництво нового житла, продаж квартир і незаконне переселення майже 1 млн росіян до Криму. Зараз цього вже немає, і це говорить про те, що вони усвідомлюють: того, що стверджує Москва, не станеться.

Що відбувається у Криму з мобілізацією, через посилення наступу росіян майже по всій на лінії фронту?

— Часткова мобілізація дуже вдарила по Криму у вересні-грудні 2022 року. Для місцевих гауляйтерів це була ще одна можливість розправитися із нелояльними до себе верствами. І вони почали роздавати їм повістки. У перші тижні це були кримські татари, яким роздали 70-80% повісток. Загалом було роздано 20 тисяч повісток.

Це призвело до того, що тисячі людей, аби уникнути примусової мобілізації до російської армії, вимушені були покинути Крим.

Ми теж щоденно закликали людей не йти до російської армії і не брати в руки зброю проти своїх же співгромадян та власної держави. І ми дуже вдячні, що люди так і вчинили.

Пізніше темпи мобілізації зменшилися, але тепер, після так званих виборів президента Росії, посилилися чутки, що ось-ось у Криму будуть нові хвилі. Знову виникла підстава їхати з Криму.

Чутки про нові хвилі мобілізації підтверджуються?

— Ми поки не бачимо активних дій. Окрім того, під час першої хвилі мобілізації, яка була у вересні-грудні 2022 року, тисячі кримчан покинули півострів.

З тих 20 тисяч розданих повісток не всі призовники мали потрапити в армію. Окупанти більше хотіли і протестувати свою облікову систему, і побачити поведінку людей.

За великим рахунком у 2022 році вони виявили багатьох, хто за будь-якої умови не піде у російську армію за мобілізацією.

Частина цих людей перечекала мобілізаційний період і повернулася назад. Але тепер ми радимо їм знову покинути дім, бо вони знову під прицілом.

Є статистика, скільки кримчан загинуло у війні?

— Можемо відслідкувати лише публічні ситуації. У перші місяці повномасштабної війни окупаційна влада з метою пропаганди для залучення людей до російської армії влаштовувала родинам вбитих пишні похорони. Ця кількість перевищує тисячу осіб.

Цю цифру підтверджує кількість людей, точніше учасників так званої СВО, які подали заяви на отримання земельних ділянок Криму. Офіційно їх 960.

Я зустрічала неофіційну цифру приблизно 5-6 тисяч осіб

— У перші місяці війни російські війська мали дуже великі втрати, і в тому числі на південному напрямку. Окупанти намагалися відтягнути час, щоб доставити тіла вбитих рідним. Багатьох утримували в моргах Криму, хоча вони були з різних регіонів Росії. Зрештою, частину таки поховали в Криму.

Пізніше росіяни знайшли інші можливості та логістику і вирішили це питання.

Крим — територія глобальної несвободи. Наскільки там все закручено?

— Є два методи, з допомогою яких окупаційна влада намагається контролювати кримське суспільство. Перший — шалена масована пропаганда 24 на 7. Люди, які необізнані у нових технологіях, бояться, що їх відслідкують, тому не користуюся соціальними пабліками та месенджерами. Друге — це репресії через залякування, страх та пропаганду.

Можливо, старшим людям легше зрозуміти, що відбувається у Криму, бо вони ще пам'ятають Радянський Союз. Але і тут є відмінність. У Радянському Союзі, якщо ти не проявляв відкритого протипоставлення радянській системі і не висловлював свого невдоволення якимись сторонами радянського життя, то, як правило, система тебе не чіпала.

А в Криму слід демонструвати свою лояльність владі. Якщо ти цього не робиш, рано чи пізно обов'язково підпадеш під увагу каральних структур. Особливо, якщо працюєш у таких сферах, де є помітним. Тому кримчанам дуже важко. Можна сказати, що вони мають виживати за будь-яких умов.

Ми радимо їм якомога далі триматися від окупаційних структур, які спрямовані на укріплення стану окупації.

Це дуже складно, адже людям потрібно жити хоча би за наявності базових мінімальних речей: лікарні, школи, продуктові магазини

— Абсолютно ізолюватися неможна. Я б дуже хотів, щоб це усвідомлювали мої колеги — народні депутати. Наразі у нас в окупації живуть сотні тисяч наших людей. І це треба усвідомлювати.

Це означає, що люди в окупації мають знати про так звані червоні лінії, про дії, які можуть підпасти під злочини. Щоб вони знали, за що держава звинуватити їх не може, бо вони дійсно на цій землі виживають. Вони ж не можуть сотнями тисяч покинути свою домівку та поїхати.

Чи можливо жити у Криму без російського громадянства?

— Ні. Без російського паспорта ти одразу перетворюєшся людину зі статусом іноземця у власному домі. Одразу вступають норми, за якими іноземець не може перебувати на півострові більше як 180 діб. Потрібно виїжджати і знову заїжджати.

Але в цілому наша держава прийняла абсолютно мудру позицію. Російські паспорти в окупації ми називаємо нав’язаними та отриманими під примусом. І до речі, Комітет ООН з питань прав людини примусову паспортизацію українців на окупованих територіях теж вважає злочином з боку Росії. І нам треба триматися саме такого підходу.

Що відбувається у Криму з цінами? Багато пишуть про те, що вони зросли майже втричі, а зарплати та пенсії стоять на місці

— Для того, щоб усвідомлювати цінову політику в окупованому Криму, слід читати місцеві пабліки. Особливо протягом тривалого періоду.

Пам'ятаю, коли росіяни почали будувати Керченський міст, було багато бадьорих стверджень, що після його відкриття все буде значно дешевше. Міст побудували, а ціни ростуть далі.

Логістика логістикою, але економіку не обдуриш. Із серпня 2022 року, коли ЗСУ почала наносити удари по військових об’єктах в Криму, ціни знову пішли вгору. Адже всі ризики бізнес переклав у ціну і відповідно на споживача.

Але місцеві ватники виправдовують це тим, що, мовляв, російський бізнес, на відміну від Путіна, досі не усвідомив, що Крим — Росія. І просто намагається на нас нажитися.

Щодо зарплат бюджетникам та пенсій, після анексії Криму, аби залучити побільше симпатії людей, окупанти пішли на популярні речі. Якщо в Україні на той момент мінімальна пенсія становила 832 гривні, то в Криму цю суму помножили на 3,8. Буквально через місяць пенсіонери почали отримувати мінімум від 3,4 тисячі гривень. Уявляєте цю різницю? Вчителі, які отримували 250-300 доларів, почали отримувати майже під тисячу.

Таким чином окупанти купували симпатії кримчан, аби ті або ж мовчали, або ж, навпаки. хвалили Росію. Мовляв, нарешті їм стало добре жити.

Але це тривало недовго. В грудні 2014-го — січні 2015-го ціни відпустили і вони зрівнялися із зарплатами. Але в Криму є категорії, які задоволені зарплатами. Це співробітники каральних структур, окупаційне управління.

Яка ситуація у Криму із питною водою?

— Для того, щоби вода поступала до Криму природним способом, хоча б до Джанкою, де починалися насосні станції, було в тому числі споруджене Каховське водосховище. 80% води, яка постачалася із нього Кримським каналом, використовувалося сільським господарством.

З 2014 року ця вода перестала надходити, й окупанти почали неконтрольовано бити глибинні скважини, тим самим запустили руйнування довкілля.

Крим як подушка на морі. І коли окупанти почали викачувати глибинні води, вони спровокували пустоти у землі. Ті своєю чергою стали заповнюватися морською водою, яка почала піднімати ґрунт. І цей процес викликає велику тривогу.

І коли торік була зірвана дамба на Каховському водосховищі, відповідно вода перестала надходити в Крим по каналу. Тепер вони знову повернулися в режим максимальної економії води.

Кримський міст все ще використовують для перевезення військових вантажів?

— Якщо виходити з інформації, яку вони самі ж обнародують, то зараз на міст допускають транспорт до 3,5 тонн. Виходить, що тяжка техніка і все таке інше, нібито не може там їхати. І це підтверджують наші експерти. Незважаючи на переможні реляції, окупанти не відновили міст після двох підривів.

І якщо раніше вони направляли пошкоджену військову техніку із Запорізької та Херсонської областей до Криму, і вже там розподіляли на ремонт або перекидували далі, на територію Росії, то тепер вона взагалі не заходить в Крим. Тепер вони терміново споруджують альтернативний шлях суходолом і намагаються переправляти техніку ним. Думаю, що у такий спосіб вони готуються на випадок втрати контролю над Кримом. Але коли ми говоримо про звільнення Криму, то півострів неможливо звільнити без деокупації всієї Херсонської області.

Це комплексний підхід.

Чи відома вам кількість військових об'єктів на території Криму?

— Українські журналісти разом з військовими експертами нарахували 226-230 таких об'єктів у Криму. Це військові гарнізони, аеродроми, сховища боєприпасів, техніки, стаціонарні ЗРК. Крим мілітаризований дуже сильно.

Ядерна зброя в Криму є?

— На території Криму були збережені об'єкти, які будувалися для зберігання та обслуговування ядерної зброї. В тому числі й тієї, що використовується морськими військовими кораблями, торпеди з ядерними боєприпасами і таке інше.

Це місця між Судаком і Феодосією та тунелі поблизу Севастополя. Після захопленням Криму окупанти відновили дану інфраструктуру. У 2017 році це також підтверджували солідні військові експерти, а пізніше й супутникові знімки.

Проте, чи є там зараз ядерна зброя, мені здається, це досить проблематично влаштувати. Адже окупанти навіть перемістили кораблі ближче до берегів Росії, до Новоросійська. Так само через великі втрати перебазовують вглиб Росії також й літаки з аеродромів Криму.

Путін тишком-нишком звільнив Шойгу з посади міністра оборони, перевів його в РНБО, а на його місце призначив одного зі своїх найближчих помічників — Андрія Білоусова. Про що це може свідчити?

— Путін абсолютно незадоволений тим, що не досягнув мети, але провину він на себе взяти не може, тому перекладає її на інші  напрямки. Заміна Шойгу прогнозувалася. Чому саме на Андрія Білоусова — сказати важко, але я знаю, що він був одним з  ідеологів захоплення Криму. Ба більше, він відносився до групи, яка стверджувала, що ця анексія для Росії буде абсолютно безкарною.

До речі, деякі експерти вважають Білоусова хорошим економістом, який має перевести війну у довгий військовий марафон, щоби виснажити нас.

Пам'ятаю, у перші місяці окупації вони вимагали моєї зустрічі з кремлівськими чиновниками. Одним із них був саме Андрій Білоусов. Вони хотіли, щоб я поїхав до Москви, зустрівся з ними і якимсь чином зафіксував, що ми приймаємо окупацію.

Напряму на вас виходили?

— Через представника президента Росії — Белавінцева (Олег Белавінцев. — Ред.), розвідника та шпіона у західних країнах. Теж дуже близький до Путіна. І ось вони весь час підштовхували мене зустрітися з помічниками Путіна для того, щоб потім зустрітися вже з Путіним.

Я відповідав, що можу зустрітися з ним лише з одного питання — питання безпеки кримських татар та інших громадян, які живуть в Криму. Але, думаю, вони хотіли, щоб ця зустріч була в очікуваному для них руслі, де я мав би просто подякувати за анексію Криму.

Враховуючи нинішню непросту та складну ситуацію на фронті, вірите у звільнення Криму?

— Так. Це прозвучить банально, але у нас просто немає іншого виходу. Без звільнення Криму Україна просто не вистоїть. І я не бачу іншого формату продовження незалежної української держави без повернення Криму.

Адже Крим — це не тільки військова небезпека для України. Це ще й економічна небезпека, це торгові шляхи, морські шляхи й інше.

Тому у нас немає іншого виходу, як звільнити Крим.