Балтійський оселедець на межі зникнення — що сталося

Зростаючий попит на лосося призводить до екологічної кризи у Балтійському морі, де запаси оселедця, важливого для місцевої екосистеми, стрімко скорочуються. Це загрожує біорізноманіттю та виживанню малих рибальських господарств.

Про це повідомило видання Bloomberg у суботу, 4 травня.

Чому балтійський оселедець вимирає

Норвезькі ферми, які виробляють понад половину світового фермерського лосося, використовують оселедець як корм, що спричинило зниження його популяції на 90% з 1960-х років. Європейська комісія пропонувала повністю заборонити лов оселедця, але це рішення було ветовано країнами Балтійського регіону через економічні інтереси.

Малі виробники ферментованого оселедця, такі як Бйорн Лундгрен, бачать різке зменшення запасів риби і закликають заборонити вилов оселедця, який не призначений для споживання людьми.

Зменшення попиту на оселедець для споживання людьми змушує галузь продавати улов для корму, що залишає екосистему на межі виживання і впливає на малі рибальські господарства.

Неправильні політичні рішення спричинили зниження запасів риби в Балтійському морі. Експерти закликають припинити промислове тралення, аби відновити популяцію оселедця, іноді навіть розглядаючи повну заборону. Фінляндія заборонила тралення на п’ять тижнів з 25 травня, у період нересту оселедця, а Швеція планує подібні заходи.

Генрік Сведанг зі Стокгольмського університету стверджує, що запаси оселедця в Балтійському морі є одними з найвиснаженіших у Європі, порівнюючи ситуацію з іншими крахами рибних запасів.

ЄС знизив квоти, але дозволяє ловити понад 95 000 тонн оселедця. Водночас норвезька індустрія лосося процвітає, з очікуваним зростанням аквакультури на 40% до 2028 року. Норвегія планує експортувати 5 мільйонів тонн лосося та форелі до 2050 року. Однак, велика промисловість, яка вичерпує ресурси світових океанів, може вже досягти своїх меж.

Нагадаємо, вчені пояснили, чому сир камамбер знаходиться на межі зникнення.

Раніше ми писали, що нове дослідження вчених показало, що під поверхнею Землі на глибині від 410 до 660 км знаходиться великий резервуар води, який має тісний зв'язок із поверхневими водами.